Інструкції до дій: реформи Угорщини (Частина 4)

Ще в 1987 році в Угорщині була запроваджена дворівнева банківська система з автономним центральним банком та комерційними банками, що мали змогу конкурувати. В 1988 році введено сучасне оподаткування, включно з прибутковим податком та податком на додану вартість. В 1995 році прямі зарубіжні інвестиції сягнули 4,5 мільярдів доларів США.  Проте, в 2008 році дефіцит державного бюджету зріс до 8%, а країна стала одним із аутсайдерів Європейського Союзу, повідомляє “Інвестор”.

Ще в радянський період Угорщина мала найбільш ринково орієнтовану економіку. Починаючи із 1980 років левова частка зовнішньої торгівлі велася із країнами Західної Європи. Угорщина не мала дефіциту продовольчих товарів і навіть існувало приватне підприємництво.

Інструкції до дій: реформи Словаччини (Частина 1)

Таким чином, сприятливі стартові умови дозволяли порівняно легко здолати перехідний період. Реформувати економіку та пристосуватися до умов вільного ринку. Активні заходи у перші роки незалежності зумовили кардинальну перебудову та приватизацію підприємницького сектору. 

Уряд створив сильну та незалежну агенцію з питань приватизації. Це полегшувало для потенційних покупців перемовини з владою та давали їм впевненість. Вже до 1994 року близько 30% підприємств перебували в руках приватних власників з Угорщини, а ще 20% володіли іноземні інвестори. До 1998 року практично всі державні виробництва були приватизовані.

На початку 80-х років в Угорщині провели лібералізацію цін, що призвело до довготривалого зростання їх. Тільки наприкінці 1991 року вдалося домогтися деякого зниження рівня інфляції і темпів зростання цін. Антиінфляційна політика принесла відчутні результати: значний приплив іноземного капіталу, прогресивні ринкові перетворення, ефективні заходи проти неперспективних підприємств.

У 1991 році вступив в силу Закон про банкрутство. Він сприяв підвищенню відповідальності керівників підприємств в фінансових питаннях. Закон встановив процедуру ліквідації неплатоспроможних підприємств: суд визначав терміни, порядок, черговість погашення боргу і приймав рішення про приватизацію. У 1992 році було порушено 2300 справ про банкрутство проти підприємств і організацій.

В 1992-1993 роках завершилося створення законодавчих основ ринкової економіки. Сформувалася інфраструктура ринку з банків, бірж, інвестиційних фондів та ін. Було досягнуто внутрішньої конвертованості форинта, а банківську і податкову систему наближено до норм, які діяли в західноєвропейських країнах. Збільшився приплив іноземного капіталу, який склав половину всіх інвестицій Заходу в Східній і Центральній Європі та СНД. Помітно зросла частка недержавного сектору (приватного, кооперативного, іноземного): в 1994 році вона становила 55% ВВП.

Інструкції до дій: реформи Болгарії (Частина 2)

Разом з тим, на початку 90-х років Угорщина переживала значні труднощі, скорочувався обсяг інвестицій при одночасному зростанні дефіциту бюджету, який в 1994 р наблизився до 8-9% ВВП. Дефіцит торгового і платіжного балансів в 1993 році склав відповідно 3,6 млрд дол. США та 3,5 млрд дол. У 1992 році обсяг виробництва аграрної продукції після ліквідації сільгоспкооперативів скоротився приблизно на 25%. Зростало безробіття, воно становило 12% від працездатного населення.

Проте, були досягнуті значні успіхи в скороченні темпів інфляції. Вона поступово скорочується протягом 90-х років(за винятком кризового 1995 року). Спад виробництва в Угорщині теж був незначним – 14%. В той час в Росії він становив 40%, а в Україні – 54%. У період до 1994 року було зупинено падіння виробництва. А вже з 1997 року почалося його суттєве і рівномірне зростання.

Істотним досягненням стала реформа охорони здоров’я, з 1993 року плавно перекладена на систему обов’язкового страхування. За допомогою створення Національного фонду охорони здоров’я країна домоглася децентралізації цієї сфери, однак подальші зміни завмерли і спорадично вводилися протягом наступних 20 років.

Чи не єдиною важливою трансформацією кінця 1990-х років стала пенсійна реформа. Вона передбачала введення накопичувального рівня пенсійної системи, не відмовляючись від солідарного. Згодом накопичувальна система повинна була повністю замінити солідарну, створювались приватні фонди обов’язкового пенсійного страхування. Крім того, поступово піднімався пенсійний вік для жінок і чоловіків. Незважаючи на деякі позитивні ефекти реформи, пізніше вона стала одним з факторів потужного тиску на державний бюджет, збільшуючи бюджетний дефіцит і темпи інфляції.

В результаті успішних реформ на початку 1990-х років, під час переговорів про приєднання до Євросоюзу в 1998 році Угорщина була серед лідерів в регіоні. У той час у багатьох країнах регіону тільки почалися структурні реформи.

Інструкції до дій: реформи Естонії (Частина 3)

У 2000-х роках Угорщина почала поступово в’язнути в спіралі соціального популізму – росли соціальні виплати (при будь-якому уряді), а бюджетний дефіцит тримався стабільно на позначці вище 5%. Виплати від держави і дешеві кредити стимулювали зростання попиту серед населення, стрімко випереджаюче зростання економіки і реальних доходів громадян.

Зокрема, було збільшено зарплатню держслужбовцям на 50% (згодом це було зроблено знову) та впроваджено привілейований клас старших держслужбовців. Запроваджено 13 пенсію для всіх пенсіонерів та 13 зарплатню для усіх держслужбовців. Збільшено державне дотування на газ, електрику та центральне опалення. Внаслідок цих величезних соціальних видатків Угорщина мала найбільший дефіцит держбюджету в Європі у середині 2000 -х років.

Наступним хибним рішенням було зменшення ставки ПДВ з 25% до 20%. Це відразу ж відобразилося катастрофічним дефіцитом бюджету у 10%. В 2006 році внаслідок популістських дій уряду за допомогою референдуму були скасовані так звані “три символи економії”. А саме – плата в один євро за візит до терапевта, співплатіж за госпіталізацію в лікарні та плата за навчання у виші. Подібні дії спричинилися до того, що в 2008 році Угорщина стала на грані дефолту, якби не екстренне кредитування від МВФ, Світового банку та Єврокомісії у розмірі 20 мільярдів доларів.

Наступне десятиліття принесло подальший занепад у економіці. Поступове групове  відкочування назад ринково орієнтованих реформ. Уряд в односторонньому порядку ліквідував приватні фонди обов’язкового пенсійного страхування. Створювались штучні монополії у різних секторах економіки з одночасним підняттям податків для зарубіжних компаній. Також, проводились націоналізації активів, що вважались стратегічно важливими. Ці дії призвели до подальшого зростання дефіциту держбюджету до 8% та державного боргу до 85% від ВВП.

Отже, реформи Угорщини демонструють для нас, що навіть попри позитивні початкові показники та значні темпи зростання економіки. Ці всі здобутки можуть бути легко зруйнованими непрофесійною діяльністю уряду та популістичною політикою. Внаслідок цих чинників Угорщина перетворилась із однієї з найякравіших європейських економік у дотаційну зону для ЄС.