Верховна Рада ухвалила законопроєкт №4626 “Про Службу військового капеланства”, який утворює Службу військового капеланства, як самостійний структурний підрозділ у складі військових формувань. Про це повідомив нардеп Дмитро Соломчук у своєму Telegram-каналі.
Детальніше про це розповідає Інвестор-ЮА.
Згідно з документом, Служба підпорядковується безпосередньо командуванню військової частини. Її чисельність не може бути меншою ніж 0,2% чисельності відповідного військового формування.
Службу створюють для реалізації військовослужбовцями Збройних сил, Нацгвардії, прикордонної служби права на свободу совісті, світогляду та віросповідання з урахуванням поліконфесійності нашої держави.
Коментар: “Більше семи років в Україні триває війна. Разом із добровольцями та військовими, які одразу ж поїхали захищати наші кордони, поїхали капелани. Це священники, які несуть службу пліч-о-пліч із нашими хлопцями.
Але не мають відповідного статусу. Отримати учасника бойових дій вони не можуть, а працюють за трудовими договорами з окремими військовими частинами.
Капелани отримають статус військовослужбовців. Справедливість відновили“, – розповів Дмитро Соломчук.
Документ, зокрема, визначає принципи діяльності служби, її структуру, порядок підпорядкування та загальну чисельність. Окрім того, закон:
- закріплює статус військових капеланів як військовослужбовців,
- визначає їхні функціональні обов’язки;
- запроваджує квоти конфесійного представництва відповідно до потреб особового складу з урахуванням поліконфесійності держави;
- передбачає створення Міжконфесійних рад з питань військового капеланства як дорадчих органів при Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ.
Капеланом може бути громадянин України з вищою богословською освітою, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні церкви чи релігійної організації та який отримав мандат від власної церкви на право здійснювати капеланську діяльність.
Зазначається, що капелани є військовослужбовцями та мають відповідні соціальні гарантії. Вони також відповідають за здійснення задоволення духовно-релігійних потреб особового складу.
Військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді.
Військові капелани не отримують зброї та боєприпасів, а також не можуть бути залучені до чергувань, нарядів, проведення службових розслідувань.