Site icon ІНВЕСТОР-ЮА

Валютна лібералізація в Україні: чого чекати і коли?

Новий законопроект, що значно спростить валютні операції вже викликав схвальні відгуки і в урядовців, і в бізнесменів. Експерти вважають теперішні норми морально застарілими, повідомляє “Інвестор”.

Законопроект вже став одним із найбільших інформприводів у галузі економіки України. Починаючи від пафосного підписання його президентом і передачі до Верховної Ради, під час зустрічі з українськими та закордонними бізнесменами, і продовжуючи емоційними заголовками у вітчизняних змі.

“У ньому дозволено все, що прямо не заборонено. Це змінює логіку процесів”,

– сказав Порошенко.

В унісон президенту вторить і Національний банк. Ухвалення цього законопроекту відкриє для України шлях до нової – ліберальної та прозорої – моделі валютного регулювання. Процедури роботи із валютою тепер матимуть не дозвільний, а повідомлювальний характер. Вони будуть використовуватись все більше для збору статистичних даних. Валютні обмеження запроваджуватимуться лише на короткий термін для подолання чи попередження криз. 

Феноменом цього законопроекту є його широка консолідована підтримка.  Його підтримали на Національній раді реформ, а український прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про надію на якнайшвидше його ухвалення Верховною Радою.

Зараз валютний ринок контролює урядовий декрет, що датується 1993 роком, який є застарілим і вкрай неефективним. Експерти вважають, що його прийняття було спрямоване проти масового витоку капіталу, який тоді якраз і почався.

У Центрі економічних стратегій називають одразу кілька позитивних сторін нового законопроекту. Зняття бар’єрів для зовнішньоторговельних операцій на тлі Угоди про зону вільної торгівлі із ЄС може підвищити привабливість України для інвестицій.

“Це класична схема того, як своє економічне зростання забезпечували країни Східної Європи”,

– заявив виконавчий директор київського Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Особливо, важливими ці новації будуть для українських бізнесменів, тих, хто продає свої товари на експорт, або створює продукцію із високою доданою вартістю. За попередніми вимогами підприємці котрі продають товари за кордон, або купують там, показували банку контракт і продавати валютну виручку, на рівні 50%.

Проте, можлива затримка із впровадженням нових норм полягає тому, що пункт про лібералізацію залежить від ухвалення пакету законів щодо BEPS. Ідеться про так званий Base Erosion and Profit Shifting – проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку. У поточній редакції законопроекту забороняється пом’якшувати заходи з лібералізації до ухвалення цього пакету.

Успішність і консолідованість у питанні ухвалення нового законону в значній мірі пов’язано із тим, що документ майже не містить норм, які б зашкодили інтересам впливових груп у владі.  Залишається очікувати, що завдяки реформам НБУ може створити законопроект, який не міститиме корупційних ризиків та відповідатиме очікуванням бізнесу.

Exit mobile version