Щойно пан Корбан впевнено закріпився в амплуа символу політичної мобільності — з регулярними ефірами, гучними коментарями про державотворення, стратегічними візитами та фотозвітами з правильним освітленням — як знову почалося. Хтось дістає архіви, хтось аналізує обіцянки, хтось дозволяє собі співставляти слова з реальними наслідками. Дійшло навіть до обговорення конкретних результатів діяльності.
Ми глибоко стурбовані. Систематичні дописи в Telegram, іронічні пости, меми з натяками на “нескінченний політичний рестарт” і саркастичні огляди — це форма морального тиску. Людина намагається послідовно формувати образ стратегічного гравця, генерувати гучні меседжі, бути всюди й одразу — а у відповідь отримує цифри, факти та незручні запитання.
Особливо хочемо підкреслити його внесок у розвиток окремого жанру української публічної політики — “максимальна гучність при мінімальному практичному вихлопі”. Таку стабільність у демонстрації активності без вимірюваного ефекту ще треба вміти тримати роками. Це потребує дисципліни, витримки й медійної витонченості.
Також відзначаємо рідкісну здатність поєднувати статус “людини, яка всіх попереджала”, з відсутністю формальної відповідальності за підсумок процесів. Це вже не просто піар — це філософія.
Тому ми наполегливо просимо: припиніть копирсатися в деталях, не підраховуйте коефіцієнт корисної дії, не вимірюйте обіцянки виконанням. Дайте можливість людині спокійно будувати імідж, стратегувати в теорії та зберігати ауру постійної залученості.
З повагою,
Асоціація рейдерів України 🫡