«Патент — це не бронежилет: чому без стратегії він не захистить бізнес»
Інтерв’ю з патентним експертом в галузі біотехнологій, військових розробок, патентним повіреним та керівником патентно-юридичної компанії «ПатентПром Київ» https://www.patentpromkyiv.com .
У час, коли Україна переживає наймасштабнішу трансформацію ринку інновацій за всі роки незалежності, питання захисту інтелектуальної власності виходить на передній план. Стартапи, військові розробники, технологічні компанії, виробники косметики та медичних товарів — усі шукають способи не просто створити рішення, але й захистити його від недобросовісної конкуренції. Однак дуже часто уявлення про «захист» зводиться до одного документа — патенту. І тут виникає головна пастка: патент дає відчуття безпеки, але не гарантує її.
Чому? Про це ми поговорили з патентним повіреним, експертом у сфері біотехнологій, лабораторних приладів і оборонних технологій Ларисою Гаврилей. Її підхід — це поєднання практичного досвіду, реальних кейсів та глибокого розуміння міжнародної практики захисту винаходів. Розмова вийшла відвертою і дуже корисною не лише для інноваторів, а й для інвесторів, керівників компаній та технологічних стратегіїв.
«Патент — це інструмент. Стратегія — це зброя»
– Часто підприємці кажуть: “Мені потрібен патент, бо так всі роблять”. Наскільки це взагалі правильний підхід?
— Якщо чесно, це найпоширеніша фраза, яку я чую. Але вона й найнебезпечніша. Бо патент сам по собі не захищає. Він не ставить навколо вас невидимий щит і не зупиняє конкурентів. Патент — це інструмент, а не зброя. А ось стратегія — це зброя. Це комплекс дій, документів, рішень, юрисдикцій і навіть поведінкових сценаріїв компанії, які створюють реальний захист.
Порівняю з армією: один форпост не захищає кордон. Один патент — теж. Важливо розуміти свою територію (ринок), потенційні загрози (конкуренти), інфраструктуру (модифікації продукту) і створити систему укріплень.
Тоді вже патент працює як частина цілого комплексу, але не як єдиний елемент.
«Без стратегії патент може стати пасткою»
– А чи були в практиці випадки, коли отриманий патент нашкодив компанії?
— Так. І таких випадків навіть більше, ніж хотілося б. Патент стає пасткою тоді, коли він поданий надто рано або надто вузько.
Один із типових прикладів: компанія придумала технологію, одразу подає патент, отримує його, пишається — все чудово. Але! Після публікації заявка стає відкритою, всі технічні деталі вивішуються у публічний доступ, конкурент за кордоном бере її, вносить мінімальні зміни — і запускає продукт, який не порушує патент, але копіює ідею.
Проблема не в патенті. Проблема в тому, що не було розроблено стратегії захисту модифікацій. Не було передбачено, що конкурент піде обхідним шляхом. Не була вибудувана система додаткових заявок, що перекривають варіанти виконання.
І в результаті компанія сама відкрила конкуренту двері, думаючи, що закриває їх.
«Стратегія — це передбачення майбутніх ходів»
– Тоді поясніть: що входить у патентну стратегію?
— Патентна стратегія — це не один документ і не якась презентація з красивими слайдами. Це живий набір рішень, який розвивається разом зі стартапом чи компанією. Він включає:
- Біле поле і чорне поле
Потрібно визначити:
- де ваша ідея унікальна;
- де є ризик перетину з чужими патентами;
- де конкуренти можуть обійти вас.
Це дуже схоже на шахову дошку — бачити не лише свої фігури, а й фігури опонента.
- Побудову патентного «парасолькового захисту»
Це система заявок:– на продукт,– на спосіб,– на пристрій,– на конструктивні вузли,– на алгоритми,– на модифікації,– на дизайн.
Коли конкурент намагається обійти один патент, він упирається в інший.
- Вибір країн не за принципом “де дешево”, а за принципом “де критично”
Патентуватися в 40 країнах — нерентабельно. Патентуватися в 3–5 ключових — стратегічно правильно.
- План оновлень
Технології змінюються швидко. Патенти — повільно. Тому стратегія передбачає, коли і які нові заявки потрібно подавати.
- Моніторинг конкурентів
Раз у квартал потрібно дивитися, що вони подають, які заявки у них публікуються.
- Підготовка до можливих спорів
Стратегія має включати план захисту:
- чи будете ви судитися;
- чи будете виходити на переговори;
- чи готуватиметеся до ліцензування.
Це не про війну. Це про порядок дій у випадку загрози.
«Патентування — це не про документ, а про ринок»
– Часто підприємці думають: якщо є патент, то продукт захищений. Це міф?
— Міф. Небезпечний і солодкий. Патент сам по собі не робить продукт захищеним. Він лише фіксує технічне рішення. А реальний захист — це здатність забезпечити монополію на ринку.
Патент цінний лише тоді, коли:
- він поданий у правильних країнах;
- він описаний правильно;
- він передбачає обхідні варіанти;
- він зміцнений іншими заявками;
- компанія готова його використовувати.
Якщо ж патент подали «аби був» — він нічого не дає, окрім ілюзії безпеки.
«У військових технологіях це видно найкраще»
– Ви працюєте і з оборонними розробками. Там ситуація відрізняється?
— У військових технологіях немає права на помилку. Там неможливо сказати: «Ой, ми не подумали про це». Там кожен елемент повинен бути захищений: корпус, механізм, алгоритм, блок, спосіб зборки, спосіб застосування.
І там чітко видно, що один патент — це просто нічого. Його обійдуть за тиждень. Тому створюється ціла система.
Я бачу, як українські виробники дронів, систем наведення, біотехнологічних військових рішень дорослішають. Вони вже не хочуть просто «запатентувати». Вони хочуть «створити патентну оборону». І це правильний шлях.
«Інвестори уже не дивляться на патент. Вони дивляться на портфель»
– А що кажуть інвестори? Чи справді патент важливий для залучення коштів?
— Патент як папірець — ні. Патентний портфель як система — так.
Сьогодні інвестор не дивиться на один патент. Він питає:
- скільки у вас заявок?
- які юрисдикції?
- чи є там модифікації?
- чи передбачені варіанти застосування?
- чи було freedom-to-operate дослідження?
Якщо у компанії є портфель заявок — вона виглядає як гравець, який знає, що робить. Якщо ж є один патент — це радше ознака наївності, ніж професіоналізму.
«Патентна стратегія — це як план розвитку компанії на 5 років»
– Наскільки довгостроковою має бути стратегія?
— Мінімум на три роки. І бажано на п’ять. Бо патентне право рухається повільно: сьогодні подаєш заявку — через два роки отримуєш патент. Якщо думати лише про сьогоднішній продукт, завтра ви вже будете в минулому.
Правильна стратегія передбачає:
- наступні покоління продукту;
- майбутні вдосконалення
;• нові технології, які ще навіть не впроваджені;
- нові способи застосування.
Тобто компанія патентує не тільки те, що має, але й те, що матиме.
«Українські компанії різко подорослішали»
– Чи бачите ви зміни після 2022 року?
— Так. Дуже сильні. Український бізнес змінився. Підприємці стали сміливішими, амбітнішими, стратегічнішими. Раніше більшість думала: «нам би для України». Сьогодні — «ми хочемо в ЄС, США, Канаду, Японію».
І вони вже розуміють, що патент — це не про «красивий документ», а про інструмент ведення бізнесу на зовсім іншому рівні.
«Стартап, який мислить стратегічно, перемагає навіть сильних конкурентів»
– Чи можете привести приклад, коли стратегія реально врятувала бізнес?
— Звісно, хоча без деталей. Один біотехнологічний стартап мав дуже сильних конкурентів у в іншій країні. Вони знали, що прямо змагатися не вийде: конкурент величезний. Тому ми створили парасолькову стратегію з кількох заявок — і на базове рішення, і на модифікації, і на способи застосування.
Конкурент спробував вивести обхідне рішення. Але виявилося, що його варіант перекривається нашим другим патентом. І переговори, які спочатку були жорсткими, перетворилися на партнерську угоду.
Це була чиста перемога стратегії, а не одного патенту. Один патент би там нічого не дав.
«Патент не зупиняє крадіжку. Патентна стратегія робить її невигідною»
– То як правильно донести бізнесу: навіщо їм стратегія?
— Я завжди кажу просто:
Патент не заважає конкуренту красти. Стратегія робить крадіжку настільки дорогою, що вона не має сенсу.
Якщо у вас один патент — вас обійдуть. Якщо у вас система — обійти вас буде дорожче, ніж купити ліцензію або домовитися.
Ось у чому магія стратегії.
«Інновації без стратегії — це запрошення для конкурентів»
– Тобто патентна стратегія — це частина ділової безпеки?
— Абсолютно. Це як охоронна система для бізнесу. Якщо інновація не захищена системно, вона стає запрошенням для конкурентів.
Парадокс, але факт:
ніщо так не стимулює конкурентів копіювати, як поява цікавого продукту без стратегії.
Люди з досвідом одразу бачать слабкі місця. І якщо компанія не захистила їх — їх захистять інші.
«Патент — це симфонія. Один інструмент звучить красиво, але оркестр — непереможний»
– Якщо коротко: у чому головний висновок?
— У тому, що патент — це не фінальний результат. Це лише нота. А стратегія — це симфонія. І саме вона визначає, чи має ваш бізнес шанси встояти перед конкурентами.
Сьогодні виграють ті, хто вміє мислити наперед:
- передбачати обхідні шляхи,
- закривати ринки,
- патентувати модифікації,
- діяти стратегічно, а не реактивно.
Патент без стратегії — це красивий документ. Патент зі стратегією — це ринкова перевага.
Отже короткий висновок
Світ інновацій стає дедалі швидшим, агресивнішим і дорожчим. У цих умовах виграє не той, хто просто подає патент, а той, хто вибудовує патентну оборону, працює на випередження і мислить масштабно. Патентна стратегія — це не розкіш, а необхідність для кожної компанії, яка планує вийти на міжнародний ринок і зберегти власний продукт від копіювання.