Кабінет міністрів України розірвав програму економічного співробітництва з Росією, яку було укладено в 2011 році і вона мала діяти до 2020 року. Про це 21 березня під час засідання уряду оголосив прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Експерти розходяться в думках хто ж більше від цього постраждає, повідомляє “Інвестор”.
Сама програма була підписана у 2011-му році прем’єрами України та Росії Миколою Азаровим та Володимиром Путіним. Насамперед планувалося розвивати економічну співпрацю в енергетиці, авіаційній промисловості, суднобудуванні, агропромисловому комплексі та транспортній сфері. В документі, також був прописаний відсоток, на який мав зрости товарообіг та обсяг взаємних інвестицій. Однією із цілей було зазначено – забезпечення економічної, енергетичної, продовольчої та екологічної безпеки двох країн.
На жаль, зараз ми не можемо точно сказати чи була ця програма ефективною для українського та російського урядів за перші три роки її дії. Після анексії Криму Росією та розгортання війни на Донбасі, більшість її пунктів та формулювань взагалі втратили своє значення, а декларації про вигідну торгівлю на засадах стратегічного партнерства та добросусідства між Україною та РФ просто не відповідали реальній політичній дійсності.
Таким чином, попри всю видиму патріотичність цього рішення, наспраді просто офіційно було визнано реальний стан справ. Крім того, пам’ятаємо, що уряд і президента патріотичне середовище в середині країни часто критикує за нерішучість у діях щодо офіційного розірвання різного роду угод з країною агресором.
Те, що рішення щодо розірвання програми було ухвалене саме зараз, старший аналітик Української ради з міжнародних відносин Володимир Денисюк пов’язує з початком передвиборчої кампанії в Україні.
“Заявами про можливе призупинення Великого договору з Росією від 1997 року, арештом Володимира Рубана, справою проти Савченко, і тепер – рішенням про розірвання програми економічної співпраці з Росією, термін дії якої і так добігає кінця, Петро Порошенко хоче показати своєму електорату, що він послідовний у формуванні державної політики щодо РФ як до країни агресора”,
– вважає експерт.
В зв’язку з новими політичними умовами українські виробники змушені були шукати нові ринки збуту та постачання. Одним із таких ринків став ЄС на якого активно почали орієнтуватися. Проте, більшість експертів погоджуються із тим, що повністю припинити економічні зв’язки Україна з Росією не зможе.
За минулий рік експорт товарів до Росії з України становив 9%, а імпорт – 14,5%. Тож розірвання програми економічного співробітництва не означатиме, що торгівля з Росією повністю припиниться. хоча можна простежити відчутне зменшення товарообігу між країнами. У 2013 році товарообіг України і Росії становив близько 38,3 мільярда доларів, то у 2016 році – вже 8,7 мільярда доларів, а за 2017 рік він скоротився на 30 % до 3,6 мільярда доларів.
Російські економісти визнають, що в деяких сферах рішення Києва негативно вплине і на російську економіку. Оскільки, Росія фактично втрачає багатомільйонний ринок збуту. Це стосується багатьох товарів, починаючи з продовольства і закінчуючи промисловими товарами, які були орієнтованими на експорт насамперед, до країн колишнього СРСР. Крім того, напевно скоротиться кількість трудових мігрантів з України.
Таким, чином це рішення не є якимось зваженим політичним кроком, а скоріш за все лише грою на публіку в передчутті виборів. Чинний уряд і президент починають збирати очки в передвиборчу скарбничку і такі патріотичні кроки легкий спосіб завоювати прихильність.