Українська економіка у вересні відновилась на 9,1%, порівняно з вереснем минулого року.
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
Крім цього, зростання ВВП за січень-вересень цього року оцінюється у 5,3%, порівняно з аналогічним періодом торік.
“У вересні більшість ключових видів економічної діяльності демонстрували позитивні результати. Окрім низької статистичної бази порівняння, це пояснюється ще й високою здатністю бізнесу пристосовуватись до нових викликів, а також допомогою з боку держави та міжнародних партнерів”, – зазначила перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко.
Зокрема, відбувається відновлення економічної активності підприємств в багатьох секторах переробної промисловості. Та загалом поступово відновлюється виробнича сфера, яка понесла суттєві збитки та руйнування під час війни.
Також значний позитивний внесок у ВВП у вересні мала сфера послуг.
“По-перше, йдеться про комерційну сферу послуг, яка на сьогодні є більш цифровізованою та маневреною у своїй діяльності, тому швидко адаптується до нових умов та потреб на ринках. По-друге, до сфери послуг також відноситься сфера державного управління та оборони, фінансування якої є пріоритетним під час війни”, – пояснила Свириденко.
Крім цього завдяки збільшенню сировинної бази з боку сільгоспвиробництва та налагодження нових шляхів поставок продукції у вересні наростили виробництво підприємства харчової промисловості.
Позитивна динаміка спостерігалась також в сферах машинобудування та виробництва будівельних матеріалів. У Мінекономіки вказують, що цьому посприяли проєкти відновлення та програма пільгового іпотечного кредитування “єОселя”.
Приріст в добувній промисловості у відомстві пояснюють накопиченням запасів вугілля і газу на зиму.
“Водночас, ремонтна кампанія об’єктів генерації та мереж, перманентні пошкодження мереж через бойові дії в окремих регіонах та надзвичайно теплі погодні умови стримували виробництво і споживання електроенергії (порівняно з вереснем 2022 р.) Найбільшим стримуючими факторами для росту економіки у вересні залишалися: безпекова ситуація, руйнування виробничих потужностей окремих підприємств (переважно на сході країни) та логістичні обмеження для експортерів”, – резюмували в Мінекономіки.