Білоруси не вперше виступають проти чинної влади — таке було в 90-х, у 2006, у 2010 і у 2017 роках. Як і чому вони раніше протестували.
Детальніше про це розповідає Інвестор-ЮА.
Деталі: 9 серпня в Білорусі відбулися вибори президента. За офіційними даними, з великим відривом переміг чинний президент Олександр Лукашенко, який керує країною вже 26 років. Однак дані спостерігачів і опозиції кажуть, що перемогла Світлана Тихановська.
Незгодні з офіційними результатами президентських виборів білоруси вийшли на протести, які жорстоко придушує ОМОН — силовики стріляють у протестувальників гумовими кулями, кидають у них світло-шумові гранати, бʼють і затримують.
Страйкують працівники підприємств, з державних телеканалів звільняються журналісти.
Березень 1996 — квітень 1997 року. “Мінська Весна”.
Протести почалися, коли білоруси дізналися про плани президента Олександра Лукашенка укласти з Росією договір про Союзну державу. Ще однією причиною був референдум, який змінив символіку країни, надав державний статус російській мові й розширив повноваження президента.
Опозиція вважала референдум неконституційним. В ході акцій протесту ОМОН жорстоко розганяв людей, силовики били їх ногами та затримували (на одному з мітингів затримали більше сотні людей).
Березень 2006 року. “Плошча—2006”.
Тоді Лукашенко на виборах переміг вже втретє. Акції почалися в день голосування: незгодні з офіційними результатами жителі країни почали збиратися на Жовтневій площі в Мінську.
Протести очолили опозиційні кандидати Олександр Мілінкевич і Олександр Козулін. Основна акція пройшла 25 березня й отримала назву “День Волі”.
Загалом в мітингу взяли участь близько 10 тисяч осіб. Протестувальників жорстоко розігнав ОМОН, який кидав у них димові шашки та розпилював сльозогінний газ. Крім того, силовики затримали кілька сотень людей.
Грудень 2010 року. “Плошча—2010”.
Протести також почалися через результати президентських виборів. На них Лукашенко переміг з великим відривом, набравши 79,65% голосів. Андрій Санніков, який посів друге місце, отримав лише 2,43%.
Перший великий мітинг білоруси провели на Жовтневій площі в Мінську. Протестувальники, яких за різними оцінками було від 30 до 50 тисяч осіб, вимагали провести повторні вибори — без участі Лукашенка.
Влада, як і раніше, не пішла на діалог. Демонстрацію було розігнано внутрішніми військами. Загалом силовики затримали близько 800 осіб, в тому числі сімох кандидатів у президенти.
Лютий — березень 2017 року. “Марш недармоїдів”.
На площі люди вийшли через декрет №3 “Про запобігання соціального утриманства”, який Лукашенко підписав у 2015 році.
Протести почалися в лютому 2017 після того, як люди отримали так звані “листи щастя” — повідомлення від податкової інспекції з вимогою виплатити “податок на дармоїдство”. Його розмір становив близько 185 доларів на рік.
Демонстрації почалися з “Маршу обурених білорусів”. Його організували учасники президентських виборів 2010 року Микола Статкевич і поет Володимир Некляєв.
Серпень 2020 року.
Починаючи з 9 серпня, в Білорусі тривають масові протести проти фальсифікацій на виборах президента. Жителі країни вимагають перерахувати голоси й провести чесні вибори.
За даними ЦВК, Олександр Лукашенко виграв з результатом понад 80% голосів. Проте, за даними спостерігачів, правозахисників і активістів Лукашенко набрав не більше 10% і перемогла на виборах опозиційний кандидат Світлана Тихановська.
Демонстрації придушує ОМОН — людей закидують світло-шумовими гранатами, розганяють водометами, по них стріляють гумовими кулями.
За чотири дні було затримано близько 7 тисяч осіб. Є загиблі — за даними МВС Білорусі, це одна людина, але правозахисники повідомляють як мінімум про трьох.
Джерело: сайт Бабель
Читайте також: Протести в Білорусі: останні новини та що відомо (фото, відео)