Однією з найбільш гострих проблем економічного розвитку України є те, що ми залежимо від імпорту іноземних товарів. Ситуація стає вкрай загрозливою, адже сьогодні наша держава імпортує навіть те, що ще донедавна вирощувалося та вироблялося в Україні. Так, тільки за останній рік ми уп’ятеро збільшили імпорт овочів. Однією з основних причин імпорту продукції є скорочення виробничих площ, що говорить про ризики унеможливлення переходу нашої держави на позиції країни експортера виготовленої продукції в Україні.
Ситуація на ринку овочів не є унікальною. Сьогодні ми витрачаємо до 70% зароблених в Україні коштів на придбання іноземної продукції – від дитячих іграшок до автомобілів. Таким чином, українці фінансують інші країни, а наша держава продовжує перебувати у статусі експортера сировини, що у ХХІ столітті не дає права говорити про економічний та технологічний прорив України.
Проте наразі маємо шанс змінити такий стан речей. Довіра до влади та держави народжується там, де є не тільки гарні обіцянки, але й кропітка робота, що здатна принести реальний результат. Тому вважаю за необхідне наголосити на важливості п’яти кроків, які здатні кардинально змінити статус України на світових ринках.
Крок перший – безпека для інвесторів
Інвестори зайдуть в нашу країну тоді, коли відчують реальні гарантії з боку держави. Влада має акумулювати наявні ресурси і створити сприятливі умови як внутрішнім, так і зовнішнім інвесторам. Почати варто з безпеки ведення бізнесу українськими підприємцями. Щойно іноземці побачать, що ризик втратити інвестовані ресурси мінімальний, почнуть заводити капітал в Україну.
Крок другий – показати реальність вигоди для інвесторів
Кожен інвестор прагне знайти свою вигоду. В Україні є низка невідкритих можливостей і нереалізованого потенціалу. Сьогодні потрібно створити інвестиційну платформу, основною задачею якої стане постійний діалог з інвесторами, презентації можливостей України у різних виробничих сферах, активний діалог бізнесу та влади. Народні депутати, представники Офісу президента та Кабінету Міністрів стануть її учасниками і локомотивом змін. Повернути довіру до держави – справа не з легких, але це наше завдання, яке ми маємо реалізувати.
Крок третій – визначити пріоритети для виробництв
Війна на Донбасі завдала значного удару по важкій промисловості України. Металургія, видобуток вугілля, підприємства оборонної сфери, як от Луганський патронний завод та Донецький казенний завод хімічних виробів, залишилися втраченими для України. А тому нам потрібно змінювати пріоритети і робити ставку на те, що дійсно може дати вигоду.
Сьогодні найбільшу користь державі та українцям можуть принести аграрний сектор, будівельна галузь та розвиток інфраструктура. Ми не говоримо наразі про ІТ-технології, тому що це окрема тема для дискусії. Але, локомотиви визначені і тому потрібно працювати у напрямку їхнього подальшого розвитку.
Крок четвертий – проекти швидкого запуску виробництва
Наразі Україна є технологічно відсталою країною. Розрив між нашими технологіями та технологіями іноземних держав сягає щонайменше періоду у 25-30 років. За 1-2 роки напрацювати нові технології просто неможливо, адже технічні ВНЗ мають застаріле обладнання та методику навчання, а практиків залишилося обмаль та й тих за великі гроші купують іноземці. В такій ситуації реальну користь державі можуть дати проекти швидкого запуску виробництва. Мова йде про виробництва, які можна організувати за 3-6 місяців, долучивши до роботи сотні виробників середньої ланки. Почати можна з інвентаря для розвитку інфраструктури, великої вузлової зборки причепної сільськогосподарської техніки, будівельної техніки та обладнання.
Обов’язковою умовою для проектів швидкого запуску виробництва має стати те, що 30-40% комплектуючих повинні бути українського виробництва. Це дасть поштовх для розвитку внутрішніх інвесторів. В свою чергу, така модель здатна дати українській економіці не тільки сплату ПДВ при розмитненні, але й сплату внутрішнього ПДВ, податку на прибуток, ПДФО, нові робочі місця і в той же час митні платежі на імпортовані комплектуючі для крупновузлової зборки продукції.
Крок п’ятий – made in Ukraine
Врешті-решт, послідовне виконання перших чотирьох кроків здатне дати Україні виробництва світових брендів на її території. Враховуючи вигідне географічне положення нашої держави, а також логістичний потенціал України, виробники отримують можливість реалізувати продукцію не тільки на території нашої держави, але й експортувати в інші країни – від держав колишнього СРСР до країн Близького Сходу.
Крім того, український громадянин, купуючи продукцію made in Ukraine, завжди отримає кращі умови кредитування та лізингу. В той же час іноземні компанії навчатимуть українців сучасним виробничим та маркетинговим технологіям, можуть долучитися до розвитку професійно-технічної освіти в Україні. Також потрібно знати, що вже з 2-3 роки навколо таких великих виробників почнуть виникати маленькі та середні українські виробники, що значно посилять розвиток середнього класу.
Пам’ятаймо, що час плине дуже швидко, а тому маємо працювати швидко та ефективно і тоді матимемо і економіку, і робочі місця. Але основне – Україна перетвориться з держави-імпортера продукції на державу-експортера, чим повністю нівелює ризик закріплення за ними не кращого в сьогоднішньому світі реноме “сировинного придатку”.
