Експерт свого часу зробила висновок, згідно з яким Медведчук і його компанія нібито зробили для поліпшення роботи нафтопродуктопроводу стільки всього, що компенсувати державі за нього нічого не потрібно.
Детальніше про це розповідає Інвестор-ЮА.
НАБУ і САП спільно з СБУ під керівництвом Офісу генпрокурора повідомили про підозру ексзаступнику директора держпідприємства “УкрДІАП” (Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу). Про це заявили в пресслужбі НАБУ у четвер, 11 лютого.
Відзначається, що підозрювана склала завідомо недостовірний документ, який став підставою для Господарського суду Рівненської області.
У серпні 2017 року, суд відмовив Україні у визнанні права власності на частину нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”.
Як пише в своєму Telegram-каналі колишній народний депутат Сергій Лещенко, після такого рішення трубопровід перейшов під контроль структур Медведчука, “чому було дано зелене світло Антимонопольним комітетом, керованим людьми Порошенка“.
Коментар: “До речі, суддя, який виніс таке рішення, в останні місяці правління Порошенка була призначена його указом на довічну посаду”, – пояснює Лещенко.
Таким чином, фірма “ПрикарпатЗахідТранс”, до складу акціонерів якої увійшли люди Медведчука, на підставі судового рішення, яке базувалося на завідомо неправдивому висновку експерта, безпідставно отримала у власність частину магістрального нафтопродуктпровода “Самара – Західний напрямок”.
Саме ця труба, якою управляють соратники Медведчука, є головною магістраллю для поставок дизельного палива “Роснефти”.
Коментар: “Шкода, що такі принципові рішення, які приймаються сьогодні, не були прийняті за часів Порошенка. Який і дозволив Медведчуку стати телемагнатом, отримувати йому дохід від вкраденого у держави нафтопродуктопроводу. Усе це використовувалось проти України та в інтересах держави-агресора”, – так прокоментував ситуацію у своєму Telegram рівненський нардеп Дмитро Соломчук.
Нагадаємо, в березні 2016 року російська держкомпанія “Транснєфть” продала нафтопродуктопровід “ПрикарпатЗахідТранс”, швейцарській компанії International Trading Partners AG, серед контрагентів якої є структури, що належать людям з оточення Медведчука. Зокрема громадянину ФРН Анатолію Шеферу, який паралельно є директором ще однієї швейцарської компанії ITC Industry Trading Company SA.
Міноборони України допомогло запустити нафтопровід в роботу, викупивши звідти старе дизельне паливо, щоб власники трубопроводу змогли качати по ньому нове з РФ.
При цьому в момент, коли близьким до Медведчука структурам передавалася частина труби “Дружба”, в Криму зі списку націоналізованих був виведений, а потім проданий судноремонтний завод, який належав Порошенку з 2010 року.
У грудні 2020 року директор НАБУ Артем Ситник заявив, що Бюро розслідує глобальну справу про передачу радянського трубопроводу “Дружба” в приватні руки.
Відповідний магістральний трубопровід був збудований за часів СРСР і після проголошення незалежності України мав перейти у власність держави на підставі правонаступництва. Водночас, дочірня компанія російської АК “Транснафтопродукт” зазначений трубопровід у власність України не передала. У 2011 році Господарський суд Рівненської області визнав право власності на частину нафтопродуктопроводу “Самара-Західний напрямок”, що проходить територією України, за Україною, а Апеляційний та Вищий господарський суд у 2014-2015 роках рішення підтвердили.
Згодом, у 2015 році, Господарський суд Рівненської області рішення скасував нібито за нововиявленими обставинами. У подальшому, в 2017 році, той же Господарський суд Рівненської області рішення, в основі якого був завідомо неправдивий висновок судової інженерно-технічної експертизи експертів ДП “УкрДІАП”, визнав право власності на частину нафтопродуктопроводу “Самара-Західний напрямок” за ТОВ “Прикарпатзахідтранс”.
Джерело: сайт Час-Дій
Читайте також: “Вже виділено 450 млн грн”: нардеп розповів, на яку державну допомогу зможуть розраховувати садівники у 2021 році