Відсьогодні набрав чинності закон про фінансовий моніторинг, який за останні тижні вже встиг обрости численними міфами.
Міфи виникають з двох причин – незнання або навмисні маніпуляції. У цій статті я спробую роз’яснити основні позиції законопроєкту і відповісти на найпоширеніші запитання.
Перше і ключове питання – для чого приймався Закон? Він має на меті ускладнити фінансові маніпуляції «схемщиків», тому більшості українців зміни не стосуватимуться.
Обмеження передбачаються саме для неідентифікованих клієнтів банків. Тому:
- перекази з картки на картку можемо робити як і раніше, тут без змін;
- оплачувати комунальні послуги карткою можемо, як і раніше.
Якщо необхідно переказати суму готівкою, до прикладу, 10 000 гривень, це можна буде зробити:
- у відділенні банку з паспортом;
- у терміналі, який ідентифікує вашу особистість. Такі термінали, наприклад, у ПриватБанку, решта банків можуть встановити термінали до кінця року. Якщо ж ідентифікатора немає – сума переказу не має становити більше ніж 5 тисяч гривень.
Банківські операції на невеликі суми не моніторитимуться. Банки аналізуватимуть перекази на суми вище 400 тисяч гривень, аби уникнути маніпуляцій.
Завдяки цьому Закону фінансові установи зможуть вираховувати та боротися з шахрайством і фінансовими маніпуляціями.
