“1000 днів тому, 25 листопада 2015 року, в Україну зайшли останні кубометри газу, закуплені нами у Газпрому. Після того конкурувати із західними постачальниками Газпром не зміг (чи не схотів, бо котики не для логіки, а для краси). Потім було кілька веселих тижнів, поки європейські посіпаки Газпрому казали пресі, що їм начебто здалося, що через Україну стало надходити менше газу. Але ні, транзит ішов чітко, як в аптеці. Потім була хвиля з русоЗМІ, що ну усю-то зиму не купувати в Газпрому і забезпечувати транзит Україна точно не зможе! Ми змогли. Пам’ятаєте, як Путін під новий рік торжественно рятував Генічеськ, а Генічеськ порадив йому all-inclusive подорож на південь? Так оте шоу було в цьому контексті”.
Арбітраж у Стокгольмі постановив, що Газпром мусить продавати газ за тією ж ціною, за якою він торгується у Німеччині. Але Газпром поки відмовляється виконувати рішення арбітражу.
Також в українській компанії відзначають, що
“Максимальна проблема, яку він (Газпром) нам зміг створити, спаливши ще шмат своєї репутації, – це 48 напружених годин у найбільші морози (дякуємо вам за участь у #прикрути). І скільки б ми тепер не заплатили за газ на заході, маємо право скачати різницю з Газпрому у суді”.
Крім того, Нафтогаз відзначає, що попри такі труднощі вони забезпечили безперебійні поставки російського газу в Європу. Таким чином підтвердили свою репутацію як надійного партнера.
Проте, незважаючи на такий оптимізм української компанії підкреслимо, що остаточно проблема із забезпечення України блакитним паливом так і не вирішена.