Секон-хенд в нашій країні це не стільки доступний одяг скільки вигідний бізнес, для тих хто вміє прокручувати різноманітні “схеми”. Вживані речі складають в Україні більше половини імпорту продуктів легкої промисловості.
Європейський еко-досвід: у Львові створять завод із переробки опалого листя та органіки
За словами президента-голови правління Асоціації підприємств легкої промисловості “Укрлегпром” Тетяна Ізовіт:
“Понад 54 відсотки імпорту готової продукції легкої промисловості становлять товари секонд-хенду. Цей обсяг рівнозначний втраті щорічно 45 тис. робочих місць у державі”.
Минулоріч же Україна стала третьою у світі за кількістю імпортованого секонд-хенду. Випередили нас Пакистан і Малайзія, а після нас в десятці – Росія, Камерун, Гватемала, Кенія, Індія, Туніс.
Велике об’єднання: Розетка та EVO об’єднали бізнеси
Енергетичний експеримент: на Тернопільщині сільська громада планує відмовитись від газу
За словами Тетяна Ізовіт проблема із секонд-хендом визріває вже досить давно, оскільки його якість ніхто не контролює. Крім того, досить часто під виглядом вживаного одягу завозять повністю нові речі, які згодом продають з колосальною націнкою. Така діяльність створює неконкурентні переваги для його імпортерів у порівнянні з українськими виробниками.
Тетяна Ізовіт відмітила:
“Імпортери секонд-хенду, користуючись законодавчою можливістю безконтрольної торгівлі, вже не перше десятиріччя кажуть нам, що бідні пенсіонери не можуть собі дозволити нічого, окрім секонд-хенду. Але якщо всі платитимуть податки, то пенсіонери отримають гідні пенсії і зможуть купувати собі якісніші товари”.
Таким чином, складається досить дивна ситуація замість того, щоб розвивати свою легку промисловість, в нас фактично відбувається сприяння імпорту секонд-хенду.