Сьогодні під стінами Верховної Ради розпочалися “протести”, пов’язані з земельною реформою. Ми спробували розібратися, хто і чому їх організовує, та як проходить мітинг. Детальніше про це розповідає Інвестор-ЮА.
Хто організатор?
Головним ініціатором є лобістське об’єднання аграріїв Всеукраїнська аграрна рада (ВАР). Сюди входять аграрії, здебільшого середньої ланки, які об’єднуються заради просування власних інтересів. Кожен з аграріїв платить щорічні внески, які обраховуються сотнями тисяч гривень. За ці кошти у Києві облаштували офіс з експертів та лобістів, які впливають на прийняття рішень у різних відомствах.
Очолює ці процеси Андрій Дикун. Раніше він був заступником міністра аграрної політики і продовольства. На минулих президентських виборах ВАР підтримувала Юлію Тимошенко.
Безпосередньо у Комітеті з питань аграрної та земельної політики інтереси ВАР лобіює Михайло Соколов. Його вигнали з партії “Слуга Народу” після того як виявилося, що він має громадянство Росії.
Які мотиви?
Земельна реформа, яка зараз стартує, передбачає зняття мораторію на продаж землі. Так, українцям повернуть право розпоряджатися власною землею. Якщо раніше її можна було лише здавати в оренду, то зараз буде інакше. Річ у тім, що “чорний” ринок землі вже фактично існує, проте доступ до нього мають лише великі агрохолдинги та “обрані”. Саме агрохолдинги роками занижували ціну оренди землі для селян, підписуючи за кілька сотень доларів договори оренди на 49 років.
Після того, як земля стане товаром, її ціна значно зросте. Цього і бояться агрохолдинги:
- купувати землю доведеться дорого;
- значна частина українців не захоче продавати землю, а зароблятиме на дорогій оренді;
- оренда стане в рази дорожчою;
- доведеться платити чималі податки в державний бюджет.
Через це почалася активна кампанія з організації мітингів.
Як організовуються?
Розпочали з окремого збору фінансів на медійну кампанію. Розсилав у регіональні чати інформацію особисто Андрій Дикун:
“Що робить кожен аграрій? Збирає багато підписів, приймає звернення від ОТГ, перераховує на ВАР 13 грн/га для медійної кампанії“.
До слова, з огляду на розміри аграрних підприємств в організації, сума вийде чималенька.
Найцікавіше, що саме таку систему погектарного податку обговорюють і депутати, щоб зробити оподаткування більш простим і прозорим. Сподіваємося, що з таким же сумлінням аграрії ВАР платитимуть і в держбюджет.
Під Верховною Радою “активісти” зібрали сцену та людей з плакатами. Людей звозили з областей. Здебільшого це працівники аграрних підприємств членів ВАР. Вони не схожі на тих, що мають змогу платити по 100 000 гривень внесків.
Привозили їх автобусами, а самі автомобілі старанно ховали на прилеглих вуличках. Нам вдалося сфотографувати автобуси, які привезли людей з Тетіїва та зупинилися на Московській.
Земельна реформа ж зараз лише стартує. Базу для неї складають три законопроекти: один поданий Кабінетом Міністрів, решта – комітетом. Усі три зареєстровані у Раді і невдовзі будуть виноситися на обговорення.
Читайте також: “Земля – це актив! Але, на законодавчому рівні, це не так”: миколаївський нардеп пояснив, чому зараз створюється ринок землі
Хочете отримувати найважливіші новини одразу в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram канал