Досьє: Пршемисл Брож — головний пивовар ВАТ “Рівень”.
Доброго дня Пршемисл. Чому ви, будучи громадянином Чехії, обрали Україну для відкриття своєї справи?
Доброго дня. У мене був колега, який вже займався бізнесом в Україні. Я на початку 2000-х переїхав в Україну і працював на нього. Згодом він викупив рівненський пивзавод і ми повністю занурилися в роботу тут.
Чому почали займатися пивом?
Я це вирішив ще в школі, коли обирав професію, на яку піти вчитися. Зрештою, в інституті успішно отримав освіту пивовара, і з того часу повністю віддаю себе цій професії.
Розкажете як починали свій бізнес в Україні?
Дуже важко. Коли наш колега викупив цей завод він був майже банкрутом. Тут зарплати людям по півроку не виплачували. Але, врешті, ми все таки вивели завод на хороший рівень.
Ваше пиво може конкурувати з кращими броварнями Європи?
Так, точно може. Все наше пиво непастеризоване. Це плюс, бо воно краще зберігає свої смакові властивості, але й мінус — бо воно стійке тільки тридцять днів. Це, до речі, основна причина чому ми не експортуємо. Для того щоб відправляти товар в Європу пиво повинно бути стійке хоча б півроку. Але, якби воно було таке, то втратило б свої смакові властивості.
Зараз “Рівень” має певний успіх в Україні. Дякуючи чому, або кому, ця компанія успішна?
Заслуга в будь-яких успіхах чи провалах лежить на всьому колективі. Але, якщо виділити когось, то це наш директор — Мар’ян Года. Також, на початку, великий вклад в розвиток бізнесу зробив наш партнер Ян Мімра.
Ви чех, але у Вас дуже гарна українська мова. Багато часу пішло на її освоєння?
Ні, вчилася вона легко. Я з дитинства трішки знав російську. Коли переїхав сюди, одружився на українці і почав по трошки використовувати українську в побуті. Там і не помітив, як повністю перейшов на неї.
А російською більше не спілкуєтесь?
Ні, для нас — чехів, то ворожа мова. Я її не люблю. На нас вони в свій час теж нападали. Зараз в мене є українська. Вона гарна, милозвучна і вже стала мені як рідна.
Яке ваше улюблене пиво, з тих що виробляє “Рівень”?
Майже всі, що варяться в “Канті”. Особливо ІPA (India Pale Ale). Якщо хтось досі не куштував, то обов’язково спробуйте. Гарантую, що залишитесь задоволені. Ну і класичний чеський лагер, теж для мене на одному рівні.
А яке найкраще пиво у світі? Незалежно від країни чи компанії виробника.
Ми чехи, дуже консервативні в пиві. Тому найбільше люблю чеське Pilsner Urquell. Це мабуть найвідоміший у світі сорт лагеру низового бродіння. Вперше його почали варити ще 150 років тому.
Назвіть три країни де варять найкраще пиво.
Перше місце буде в Чехії. На другомі місці — США, а Німеччина третя.
Скільки в середньому Ваша компанія заробляє з однієї пляшки пива?
Літра “Жигулівського” продається по 20 грн за літр, а його виробництво вартує десь біля 10 грн. Тільки скажу, що це дуже приблизно. Я не бухгалтер, тому точні цифри не знаю.
Чи є плани виходити на європейський ринок?
Зараз тільки плануємо відправляти маленькі партії пива з “Канту” в польські паби і бари. Оскільки пиво непастеризоване, його треба якомога швидше спожити. Тому ми не можемо відправляти його на склади для перепродажу.
“Рівень” зараз один з найбільших заводів у місті. Можете сказати скільки податків компанія заплатила в бюджет за минулий рік?
Не можу сказати точну суму, але ми вже декілька років підряд отримуємо нагороду “Найкращий платник податків в області.
Сировину використовуєте українську?
Солод, хміль, вода в “Рівні” українські. В “Канті” хміль, солод і дріжджі закордонні.
З яких країн везете сировину?
З дуже багатьох: США, Німеччина, Чехія, Австралія, Нова Зеландія, Англія і тд.
А не можна замінити українськими аналогами?
Деякі сорти хмелю ростуть тільки в певних країнах. Тому, якщо хочеш отримати конкретне пиво, і щоб воно було якісне, то треба брати саме цю сировину. Можна намагатися змінювати технологію, ще щось придумувати, але, все рівно вийде не те, що в оригіналі. Тому я завжди дістаю тільки найкращу сировину, де б вона не була.
Скільки людей у вас працює?
Близько сотні.
Яка в них середня зарплата?
Я не знаю точних цифр, це треба питати в бухгалтерії. Але, якщо приблизно, то середня буде біля 10 тисяч в місяць.
Доводилося коли небудь в Україні давати хабарі?
Хіба що за дрібне порушення правил дорожнього руху, але було це багато років тому.
А в бізнесі?
Ні, ніколи не доводилося. З 2001 року, як приїхав в Україну, жодного разу не давав.
Що в Україні круто?
Люди — дуже добрі і гостинні. В моїй Чехії зовсім інший спосіб життя. Тут дуже гарні традиції і культура. Мені це дуже подобається.
Що б тут хотілося покращити?
Дороги. Вони, на жаль, дуже далекі від європейського рівня.
На Вашу думку, як іноземця, що потрібно зробити в Україні, щоб звідси перестали масово виїжджати люди?
Перше, почати якісну і комплексну боротьбу з корупцією на топ рівні. Це дозволить бізнесу розвиватися, що конвертується у високі зарплати. Чому зараз так багато українців їдуть в мою рідну Чехію чи в інші країни? Бо там вони мають 30-40 тис грн, а в Україні 5 тис. Ну і податкову систему змінити. Не стільки зменшити податки, як зробити їх сплату простим і зрозумілим процесом, а не бюрократичним пеклом.
Скільки зараз потрібно коштів, щоб відкрити в Україні свою пивоварню?
Пару сотень тисяч.
Гривень?
Ні, не гривень.
І останнє, що для вас важливіше, шлях чи результат?
Шлях. Для мене шлях. А результату буде достатньо такого, щоб вистачило нагодувати сім’ю.
Юрій Величко – журналіст “Інвестор-ЮА”