Site icon ІНВЕСТОР-ЮА

Що чекає на світ у 2019 році?

Кожне новорічне привітання Президента містить в собі слова — “цей рік був дуже важким”. Ми звісно не претендуємо на коронну фразу гарантів Конституції, тому хотіли б поговорити не про підсумки, а про прогнози на поточний 2019 рік, повідомляє “Інвестор”.

Очевидно, що під час президентських і парламентських виборів в Україні не може бути спокійно. Вже весною нас чекають вибори президента, в яких три кандидати мають реальні шанси на перемогу. Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Володимир Зеленський займають проєвропейську і пронатівську позицію, тому шансів на реванш у проросійських сил вкрай мало.

Володимир Зеленський – кандидат на посаду Президента України

Натомість парламентські вибори обіцяють вже значно більші перспективи для колишніх регіоналів. Тут одразу декілька партій євроскептиків мають реальні шанси на потрапляння до Верховної Ради. Однак, все ж коаліційна більшість найімовірніше буде сформована з умовних проукраїнських єврооптимістів.

На українському кордоні з’явилися ядерні ракети

Не менш цікаві перипетії очікують в цьому році і на решту світу. В економічному плані ми підходимо до чергової кризи, яка трапляється кожних 10 років, з похибкою в рік чи два. Криза вдарила по ринку в 1998 році, потім в 2008, і ось чергове десятиріччя пройдено — чекаємо нового падіння. Втім експерти не пророкують чогось екстраординарного. Всього лиш рядова фінансова криза, через яку збанкрутує і втратить роботу декілька мільйонів людей. Словом, нічого нового.

Значно гірша ситуація зараз в безпековому питанні. Дональд Трамп продовжує боротися з Конгресом. Основна причина — будівництво стіни на кордоні з Мексикою, яку він пообіцяв побудувати, будучи ще кандидатом в Президенти. Найімовірніше будівництво все ж розпочнеться, однак опозиція кістьми ляже, але не дозволить завершити будівництво. Буде цікаво за цим спостерігати.

В Україні продовжили мораторій на продаж землі

У небезпеці в поточному році опиниться і НАТО. Причина все та ж — Дональд Трамп.

Дональд Трамп

Він вже тривалий час погрожує зменшити фінансування альянсу з боку США, звинувачує у всіх смертних гріхах союзників і навіть натякає, що хоче вийти з блоку. Малоймовірно, що він піде на настільки відчайдушний крок, як вихід з НАТО, але зменшити фінансування — зможе цілком, а це величезні суми без яких союз сильно ослабне. До того ж найсильніший член альянсу на Середньому Сході — Туреччина, вже тривалий час проявляє відверте презирство до союзу. А Президент Раджеп Ердоган зневажливо називає НАТО — “християнським клубом”.

Що стосується Європи, то складається враження, що тут буде про що говорити журналістам. По-перше — Brexit. Здається на півострові таки схаменулися і зрозуміли у що вляпались. Прихильників виходу з ЄС в Британії стає все менше, а відвертих противників — все більше. Ризикнемо передбачити, що в союзі все ж стане на одну країну менше. Але після виходу Британію почне сильно штормити, завершальним акордом чого стане масштабне оновлення влади.

ВСЕ ПРОСТО: про секс, бургери Трампа і щасливий порятунок саудівської біженки

Таке ж оновлення схоже чекає і на Німеччину. Ангела Меркель вже готується до заслуженого відпочинку. Нещодавно вона покинула пост голови ХДС, і на зміну їй прийшла Аннегрет Крамп-Карренбауер.

Аннегрет Крамп-Карренбауер і Ангела Меркель

В німецькій пресі її вже прозвали “міні Меркель”. Вона також дуже прагматична і далека від пафосу, однак в деяких питаннях займає значно більш жорстку і консервативну позицію. Схоже, в Німеччині скоро слід буде ввести посаду “меркель”. Якщо одна “меркель” йде, їй на зміну одразу приходить нова. Дуже проти будуть тільки радикали з “Альтернативи для Німеччини”.

Мабуть неспокійно буде і у Франції. Початок року стартував з масових протестів “жовтих жилетів”. Щоб вгамувати мітингувальників, які тільки набирають обертів, Макрону доведеться більше часу приділяти внутрішнім проблемам, а не займатися геополітикою.

Не схоже що в Іспанії рік може видатися простим. Каталонія досі не отримала бажаної незалежності. Внутрішнє протистояння перейшло в площину принципу. Радикальні каталонці відмовляються йти на будь-який компроміс з Мадридом, а це означає, що в Женералітату немає опції призупинити процес відділення. А це й надалі буде загострювати конфлікт і зовсім скоро всі ми будемо читати про нові бунти. А якщо вони будуть успішними, повторити таку історію в себе захочуть й інші сепаратиські регіони по всьому світу. Фактично, зараз в Каталонії ведеться боротьба, перемога в якій сепаратистів найімовірніше спричинить нову хвилю “балканізації” по всьому світу. І от за цим, буде дуже страшно і цікаво спостерігати.

Bloomberg: Кім Чен Ин отримав радіоактивні матеріали для шести атомних бомб

Що маємо в підсумку для Європи? Brexit, зміна політичних поколінь, зростання популярності крайніх правих та крайніх лівих популістів, євроскептицизм і сепаратизм. Все це дуже погано для Європи, але дуже добре для Росії. РФ не просто веде достатньо успішні військові кампанії в Україні та Сирії, а й дестабілізує увесь світ. Втручання у вибори інших держав, вбивства на чужій території, військові злочини — все це, рано чи пізно, відплатиться сторицею. Хотілося б швидше, але це мабуть все ж перспектива років, а не місяців.

Не менш цікаво має бути і на сході. Тут дуже багато залежатиме від того, наскільки швидко США виведуть свої війська з Сирії. Одразу після того як це станеться, чекаємо на активізацію Туреччини. Найгірше буде курдам, яких вже давно хоче знищити Ердоган. А якщо США покине регіон, стримувати султана вже не буде кому.

Великі зміни очікують в цьому році на Ізраїль. По-перше, дуже схоже на те, що від влади буде усунутий прем’єр-міністр Беньямін Нетаньяху.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху.

Хто прийде йому на зміну ще не зрозуміло, але в будь-якому випадку, це сильно вплине на політику Ізраїля. Іншого настільки сильного і власного лідера там поки що немає. До цього всього, на західному березі ріки Йордан все густіше і густіше заселяються ізраїльтяни. Їх там вже стільки, що місця для палестинської держави — просто немає. Це все більше викликатиме роздратування у арабів і незадоволення у європейців з американцями, всі з яких хотіли б мирного співіснування двох народів на одній землі. Але схоже миру там найближчим часом не буде. А от чергове загострення вкрай вірогідне. Питання тільки в тому, коли і скільки буде жертв?

“Технічні кандидати” — хто вони такі і чому ми за них голосуємо?

А от в кого все добре, так це в шиїтів близького і середнього сходу. Режим Башара Асада, Іран і “Хізбалла” спільними зусиллями будуть формувати наземний коридор від берегів Перської затоки і Індійського океану до Середземного моря і Ізраїльського кордону. Поки-що не схоже, що хтось зможе їм завадити це зробити.

Не найгірші часи наступають і для “Ісламської держави”, яка зможе передихнути після виводу американських військ. І той факт, що курди будуть зайняті протистоянням з Туреччиною грає на руку ісламістам. Навряд цього року слід очікувати від них значної активізації. Швидше за все вони візьмуть 1-2 роки на перезапуск, пошук нових рекрутів і вже тоді почнуть новий і масовий джихад проти всього світу.

Основне завдання для Саудівської Аравії на 2019 рік — вберегти імідж спадкоємного принца Мухаммеда бін Салмана, який був замішаний у вбивстві журналіста Джамаля Хашоггі.

Спадкоємний принц Саудівської-Аравії Мухаммед бін Салман

Найімовірніше за декілька років їм вдасться зробити так, щоб світова спільнота забула про це вбивство. А сам 2019 рік пройде в торгах з Туреччиною, на території якої і стався злочин. А це означає, що в тамтешніх спецслужб швидше за все є прямі докази причетності принца. І Туреччина багато захоче за те, щоб вони ніколи не побачили світ. А Саудівська Аравія, як раз та країна, яка може багато дати.

The Economist: долар в Україні має коштувати не більше 9,6 гривень

Китай у своєму регіоні продовжує планомірно витискати США зі всіх сфер життя. Військова присутність, зміцнення власних кордонів і авторитарна внутрішня політика — Китай все більше перетворюється на диктатуру. А всьому світу залишається сподіватися, що Сі Цзіньпін не вирішить прогулятися зі своєю армією по сусідніх державах. Втім мирна експансія на територію Росії вже почалася. Швидше за все, такою ж мирною вона і залишиться. Якщо все працює, нащо ж змінювати методи?

Ось таким ми бачимо світ в 2019 році.

Exit mobile version