1. Цього тижня розпочнемо з США. Через рік там відбудуться Президентські вибори. Вже зараз можна виділити двох кандидатів, які найвірогідніше — боротимуться між собою за посаду найкрутішого хлопця на дикому заході.
Перший, це — діючий Президент Дональд Трамп, а другий — колишній віце-президент Джо Байден. Серед цих двох джентельменів, на мою максимально суб’єктивну і упереджену думку — Байден значно кращий варіант. Кращий, як окремо для України, так і в цілому для тих країн, які входять в умовну “демократичну тусовку”.
Так от! Вже зараз Байден випереджає Трампа на 8%. В нього 50% підтримки, проти 42% у Трампа.
Для США це дуже багато. Поки що, не схоже, що тенденція буде змінюватися. Найкраще на рейтинг Байдена працює сам Трамп. Його “активність” в твіттері, расиські заяви, дружба з диктаторами по всьому світу — випливає в те, що демократам особливо й агітувати за себе не потрібно. Вони просто кажуть виборцям “ну ви ж бачите, яка в нас альтернатива“.
Але, окрім Трампа і Байдена є ще декілька цікавих кандидатів, які можуть вклинитися в боротьбу. З демократів хотілося б відзначити Берні Сандерса (*який, до речі, теж один на один виграє у Трампа) та Піта Буттіджича. Обоє вони дуже цікаві і сильні кандидати, про яких ми поговоримо ще окремо.
А з республіканців — Теда Круза і Джона Касіча. Кожен з них на дві голови адекватніше і розумніше за Трампа. Але, американська політика настільки алогічна, що найімовірніше цього разу вони знову залишаться “за бортом”.
. . .
2. Думаю, за таким же бортом залишаться і російські мітингувальники. Вже декілька тижнів вони бунтують. Основна причина протестів — недопуск опозиційних кандидатів до місцевих виборів у Москві. Так, там все настільки погано, що навіть на місцевому рівні немає (жодного!) опозиційного депутата.
Що для демократій “сюр” — то для Росії норма.
Думаю пояснювати, що недопуск опозиціонерів відбувався з усіма можливими і неможливими порушеннями не потрібно. Ви це і так розумієте. Так от, тих росіян, які вже зняли ікону ВВП, така наглість з боку влади почала по-справжньому бісити. І ось, під цю справу, російський Фонд боротьби з корупцією почав велику медійну кампанію, закликаючи усіх приходити на мітинги.
Мітинги проти влади — погоджені з цією самою владою, визначеним місцем і часовими рамками, з металошукачами на вході та “капітанськими” лозунгами про те, що “схоже нас десь обманюють”. Так, звісно, це вже хоч якийсь прогрес! Але! Мітинги хоч і збирають до 50 тис чоловік, це сміхотворно мало для 14 мільйонної Москви.
Тому, меседжі багатьох українських і світових ЗМІ, про нібито появу в Росії реальної альтернативи старим КГБ-істам, виглядають дуже притягнутими за вуха. Реальна опозиція там вже давно “сидить” або “лежить”. Тому, не хочу вас сильно засмучувати, але продовжую вперто не вірити в можливість зміни влади в Росії через повстання з “низів”. А от якийсь “палацовий переворот” — штука більш можлива.
. . .
3. Натомість, в Гонконзі якраз відбувається повстання “низів”. Місцеві жителі вже не перший тиждень бунтують через загрозу введення закону, за яким місцевих злочинців можна буде екстрадувати в континентальний Китай. Багатьом з них, там буде загрожувати страта. Гонконгці взагалі не в захваті від такої перспективи, тому вийшли на великий протест.
Настільки великий, що в деякі дні на вулиці виходили по (два мільйони!) людей. При тому, що у всьому Гонконзі живе сім мільйонів. (*можете порівняти з цифрами в Росії)
Тільки от на вимозі відмінити закон про екстрадицію вони не зупинилися. І тут потрібно трошки заглибитися в історію Гонконгу. До 1997 року це була британська колонія. Потім вони були передані Китаю, з умовою, що місто на 50 років залишиться повністю самостійним.
Це означає, що в 2047 році вони повинні відмовитися від усіх своїх прав та свобод, і повністю повернутися під юрисдикцію Китаю. Для місцевих жителів це ніби страшний сон. Вони дуже не хочуть знову ставати звичайним китайським містом, тому готові навіть силою відстоювати свої права.
Для Китаю це небажання “меншого брата” йде врозріз з офіційною пропагандою. Вони пояснюють своїм жителям, що гонконгці були неймовірно щасливі позбутися впливу Британії і повернутися до близького Китаю. Тому, зараз китайській компартії ніяк не можна програти протестантам. Це дуже вдарить по репутації влади і дасть “поганий” приклад для самих китайців. У яких, до речі, теж багато питань до свого керівництва.
Щоб не допустити цього, в місті Шеньчжень, що на кордоні з Гонконгом, трошки “модернізували” стадіон військовою технікою, для придушення повстань. На момент написання цього огляду БТРи та інші засоби ще не пішли в діло. Але, боюсь, вони там зовсім не на прогулянку виїхали. Переживаю за місцевих жителів. Все ж два мільйони на вулицях, а Китай ніколи особливо не церемонився з опозицією.
. . .
4. Ну а закінчимо сьогодні повною конспірологією. Більшість з вас чули про смерть Джеффрі Епштейна — мільйонера і власника будинку, де багаті та впливові покидьки гвалтували дітей. Настільки багаті і впливові, що серед його відвідувачів називають магната Леслі Векслера, режисера Вуді Аллена, екс-прем’єр-міністра Великої Британії Тоні Блера, британського принца Ендрю і навіть Дональда Трампа з Білом Клінтоном.
Офіційна версія смерті — самогубство! Тільки особисто я, в неї зовсім не вірю. І от чому…
Нещодавно Епштейн погодився співпрацювати зі слідством і почав давати свідчення. Одразу після того як в нього “розвязався язик”, сутенера знайшли напівживим у своїй камері зі слідами задуження. Тоді лікарі зуміли врятувати його і Епштейн вижив. Але, декілька днів тому історія повторилася, і тут йому пощастило менше.
У його смерті, облаштованої як самогубство, дуже багато дивних збігів. Незадовго до смерті від нього забрали співкамерника, вимкнули систему відеонагляду, і замість того, щоб згідно інструкції перевіряти в’язнів кожних 30 хвилин, в ту саму ніч до нього не заглядали декілька годин.
Я звичайно вірю в співпадіння, але не думаю, що люди в яких є “смертельний” компромат на діючого і колишнього президентів помирають просто так.
Цю ситуацію класно прокоментував ведучий MSNBC Джо Скарборо — “Людина, яка володіє інформацією, що могла знищити багатих і впливових людей, вмирає у своїй камері. Як передбачувано… і по-російськи“.
До речі, сам Трамп в Твіттері натягнув, що підозрює у смерті Епштейна саме Клінтона. Але любитель Монікі Лівінскі не коментував поки що цю ситуацію.
Читайте також: ДАВАЙ ПОЯСНЮ: конфлікт між Індією і Пакистаном
Хочете отримувати найважливіші новини одразу в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram канал
