Як держава підтримуватиме аграріїв у 2022

У 2022 році аграрії отримають трохи менше фінансування, ніж минулого року. Як розподілять держпідтримку?

Аграрна промисловість залишається однією з найперспективніших галузей економіки України. 

Вона не тільки є найвпливовішою експортною сферою, але і забезпечує робочими місцями найбільшу кількість громадян. Тому, як і будь-яка важлива галузь, потребує сприятливих умов для розвитку. 

Понад 50% усіх зовнішніх прибутків України у 2021 році принесла саме аграрна промисловість. Це єдина галузь, яка у 2021 році зафіксувала точку росту понад 10%, що становить майже 20% ВВП країни. 

Проте існує чимало чинників, які уповільнюють розвиток цього сектору: нерівні умови конкуренції, потреба в оновленні сільськогосподарської техніки та залученні додаткових коштів для покриття енергетичних потреб тощо. 

Держава послідовно підтримує агропромислову галузь

Минулого року з держбюджету було виділено понад 4,7 мільярдів гривень на розвиток агропромисловості. З них 4,6 мільярдів фінансової підтримки сільгоспвиробникам та 65,5 мільйонів на кредити фермерським господарствам.

Ми хочемо, щоб наші аграрії працювали тільки з передовими розробками сектору. Тому наразі держава покриває 25% від купівлі сільськогосподарської техніки та приладів. 

Важливою є й максимальна підтримка будівництва тваринних комплексів та закупівлі поголів’я.

Для більшої ефективності варто запровадити механізм попередніх угод з державою, щоб вчасно закладати в бюджет наступного року необхідні кошти на підтримку майбутніх комплексів, з компенсацією 50% на будівництво та до 80% на закупівлю поголів’я. 

Велику увагу держава приділяє садівництву. Компенсація вартості саджанців складає 80%. Інше питання, що з відкриттям ринку землі і, відповідно, збільшенням садівництва, аграрії зіткнулися з недостачею саджанців, але наразі активно працюємо над вирішенням цієї проблеми. 

Читайте також: Ринок землі: чому це вигідно Україні?

Минулого року вперше було впроваджено й державну підтримку овочівництва – будівництва сучасних овочесховищ. Продовження такої програми забезпечить довше зберігання овочів і на полицях магазинів буде більше овочів саме українського виробництва.

Мене, як людину, що понад 20 років пропрацювала в аграрній сфері, тішить послідовна позиція держави щодо розвитку аграрної промисловості. Завдяки консолідованій роботі президента, уряду та парламенту, цьогоріч нам вдалося зберегти фінансування на тому ж рівні. 

У 2022 році 4,4 мільярда гривень піде на розвиток агропромислового комплексу. Це допоможе не тільки здешевити кредити для фермерів та покрити вартість нової сільськогосподарської техніки, але і забезпечити додатковою підтримкою органічне виробництво, садівництво, тваринництво, фермерство та дорадництво.

Одна з проблем агропромисловості — відсутність регуляції

На мою думку, не повинно бути крайнощів у вигляді тотального державного регулювання чи його відсутності як такого. Потрібно шукати розумний підхід, який убезпечить від монополізму і сприятиме здоровій конкуренції. 

Країни ЄС з розвинутою ринковою економікою регулюють ціноутворення від 10% до 40%. На переважну частину продукції аграрного сектора контроль досягає від 88 до 97%. 

Натомість в Україні у 2017 році уряд скасував державне регулювання націнки на продовольчі товари та послуги на ринках. Це призвело до зростання цін на соціально значущі продукти харчування. 

Тому я розробив законопроєкт 6374, який має відновити регуляцію на критично важливі продукти харчування, аби захистити малозабезпечене населення.

Читайте також: В Раді візьмуться контролювати ціни на 12 соціальних продуктів (список)

Серед пріоритетів — внутрішня торгівля та захист прав фермерів

В Україні 80% усієї торгівлі у великих містах займає мережева торгівля. Мережі нав’язують економічно слабшим “гравцям” ринку невигідні умови співпраці. Страждає українське виробництво і кінцеві споживачі – покупці, через завищені ціни на продукти харчування.

Зараз великі торгові мережі заробляють на продажі сільськогосподарських товарів 45-50% від закупівельної ціни, у той час, коли виробник отримує близько 10-12%. 

На додаток, термін, у який представники сектору роздрібної торгівлі платять виробникам сільськогосподарської продукції може займати від трьох до шести місяців. 

Це сповільнює розвиток фермерських господарств і може впливати на розмір та своєчасність виплат працівникам. 

Наразі й у цьому питанні є гарна новина — маємо проєкт закону 6155 про торговельну діяльність харчовими продуктами. Йдеться про врегулювання внутрішньої торгівлі та справедливі умови для українських виробників. 

Має бути баланс ринку експорту та ринку внутрішнього споживання, протидія недобросовісній конкуренції, підтримка внутрішнього виробника та економічна безпека продуктів харчування. 

Великі компанії мають більше можливостей для залучення зовнішніх і внутрішніх інвестицій. А от дрібніші виробники, орієнтовані на внутрішній ринок, потребують максимальної державної підтримки. 

Роботи багато, але з впевненістю можу сказати, що Комітет аграрної та земельної політики своїми ініціативами відстоює створення сприятливих умов для перспективних галузей та захищає інтереси українських аграріїв. 

Робимо все можливе, щоб українські виробники працювали в сприятливих умовах і українці споживали якісні українські продукти за доступними цінами та мали кращий рівень життя.

Автор: Дмитро Соломчук – народний депутат України, член Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.