Білорусь як і всі пострадянські країни важко переживала трансформаційний період, хоч може і не так драматично. Початковий етап в країні характеризувався розвитком власних підприємств і взаємною недовірою із іноземними інвесторами. Проте, ситуація поступово почала змінюватись. Таким чином, що в 2006 році в рейтингу Doing business Білорусь займала 120 місце, а вже в 2018, вона стала 38 з 190 країн. До прикладу, розвинута Бельгія займає 52 сходинку, повідомляє “Інвестор”.
Зараз Білорусь реалізовує стратегію, щоб до 2020 року увійти в топ-30 країн з найбільш комфортними умовами ведення бізнесу. Головними напрямами які активно реформують є: адміністративні процедури, оподаткування, ціноутворення, ліцензування, пільгові режими для інвесторів і захист їх прав.
Позитивний приклад: в Киргизстані нові підприємства отримають податкові канікули
Така позиція держави приваблює інвесторів. У 2017 році іноземні інвестори вклали в реальний сектор економіки Білорусі (крім банків) 9,7 млрд доларів. Серед основних інвестиційних партнерів білоруських суб’єктів – компанії з Росії, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Кіпру, Нідерландів, Австрії, Китаю.
За даними Світового банку починаючи з 2006 року в Білорусі проведено 32 реформи. За цими показниками вона займає четверте місце серед 189 країн за кількістю реформ у всіх сферах діяльності за останні 10 років.
Для того, щоб привабити інвесторів в білорусі не тільки модернізували законодавчі норми, але і створили реально працюючий орган для роботи з ними – Національне агентство інвестицій і приватизації. Агентство засновано для залучення іноземних інвестицій та надання допомоги іноземним компаніям в Білорусі. Проте, що важливо воно займається не лише пошуками інвестора, але і проводить повний супровід діяльності – від переговорів із держструктурами, до інформаційних компаній та допомоги в поінвестиційний період.
Важливо також, наголосити на такому важливому факторі в розвитку економіки як вільні економічні зони. Зокрема такі як, Парк високих технологій і Білорусько-Китайський індустріальний парк “Великий камінь”. Також, діють спеціальні податкові пільги для компаній, що працюють в сільській місцевості або малих містах.
Робота понад норму — німецькі працівники працюють на кількох роботах одночасно
У кожній області Білорусі створені вільні економічні зони зокрема крім уже згаданих є ще 6:
- “Брест” (1996 р.)
- “Гомель-Ратон” (1998 р.)
- “Мінськ” (1998 р.)
- “Вітебськ” (1999 р.)
- “Могильов” (2002 р.)
- “Гродноінвест” (2002 р.)
Підприємства, що працюють в цих зонах, користуються певними пільгами зокрема:
- звільнення від податку на прибуток протягом 5 років з моменту оголошення прибутку, а далі податок обчислюється за ставкою, зменшеною на 50%;
- знижка в 50% на ПДВ при реалізації на території Республіки Білорусь, продукції, що включена до переліку імпортозамінних товарів;
- звільнення від податку на нерухомість для будівель, розташованих на території вільної економічної зони.
Негативна тенденція: Україна більше купує ніж продає
Варто відзначити унікальний проект Білорусько-Китайський індустріальний парк “Великий камінь”. Його ідея з’явилася ще в 2010 році, а вже у 2014 році відбулась урочиста церемонія закладки першого каменю. У цьому символічному заході взяли участь понад 50 топ-менеджерів провідних світових компаній з Китаю, серед яких Sinomach, CAMC, Lenоvо Group Limited, GreatWall, Huawei, ZTE.
Крім того парк уже має понад 8 компаній-резидентів серед яких такі гіганти як Huawei и ZTE.
Для того, щоб на законодавчому рівні захистити інвесторів 24 січня 2014 року прийнято Закон Республіки Білорусь “Про інвестиції”. В ньому акумулювані головні побажання інвесторів щодо захисту інвестицій, надання гарантій по використанню прибутку, захисту від втручання в приватні справи інвестора.
Отже, Білорусь попри весь свій авторитаризм залишається не тільки економічно привабливою для інвестицій, але і активно працює над їхнім залученням, захистом та майбутньою співпрацею.