Дисбаланс між ринком праці та освітою яку здобувають в Україні з кожним роком збільшується. Більша частина випускників шкіл прагнуть здобути диплом, досить часто за спеціальностями які є незатребуваними на ринку або ж мають велику конкуренцію. Внаслідок цього по закінченню університету випускники поповнюють лави безробітних, повідомляє “Інвестор”.
Українська вища школа зараз схоже існує в паралельній реальності до ринкупраці України, оскільки в нас все більше людей із дипломом проте не затребуваних на ринку праці. Така ситуація сприяє тому, що з університетів виходять потенційні безробітні.
Українські контрабандисти вийшли на новий рівень — цигарки до Польщі переправляли літаком
Як зазначив в. о. голови Державної служби зайнятості Валерій Ярошенко:
“На обліку в Держслужбі зайнятості на сьогодні у нас 304 тисячі осіб, з них 47% – з вищою освітою”.
Як повідомляють в Державній службі зайнятості у великих містах України, зокрема таки як Київ, Одеса, Харківі, Львів центри зайнятості фіксують від 85% до 90% безробітних з вищою освітою. Причиною називають те, що вища школа не орієнтується на реальні потреби ринку праці в Україні.
За словами Ярошенка:
“Неймовірно заважає ринку професійно-кваліфікаційний дисбаланс. В Україні так ментально склалося, що до 80% випускників шкіл намагаються вступити у вищі навчальні заклади, та менше 30% отримують професійну освіту. Дзеркально протилежна статистика для країн Європи: там до 30% у вищі навчальні заклади надходять, і 70% отримують професійну освіту”.
Бензиновий рай: експерти визначили країни з найнижчими цінами на пальне
Найбільше на ринку праці є випускників із профільною освітою економістів і юристів. Так, на 3 тисячі вакансій економістів в середньому 5 тисяч бажаючих. Такий дисбаланс призводить до того, що частина молодих лдей які не можуть знайти роботу за спеціальністю виїжджають за кордон.
Перший пішов: В Україні виставили на продаж перше підприємство «малої» приватизації
За інформацією ДСЗУ український ринок праці зараз потребує електрозварювальників, слюсарів, токарів, пекарів, а також працівників сфери послуг: продавців, водіїв, кухарів, офіціантів, охоронників, медсестер, працівників сільського господарства.
Ця статистика говорить про те, що державна політика у сфері освіти вкрай відстає від розвитку ринку праці, оскіль багато навчальних закладів продукують спеціалістів які не затребувані ринком. Вождночас, робітничі спеціальності вважаються чимось не престижним і безперспективним, хоча саме вони надають гарантію працевлаштування. Таким чином виходить парадокс люди із вищою освітою досить часто праціють за тимиж пробітничими спеціальностями через не можливість реалізуватись у своїй сфері.