Нещодавно ми поспілкувалися з Дмитром Соломчуком — засновником і власником компанії “Агро-Центр”, яка займається виробництвом і продажем запчастин до сільськогосподарської техніки. Виготовлені в Україні запчастини експортуються в Німеччину, Чехію та інші європейські країни.
Дмитро розповів про початок власної справи, державні тендери і “відкати” чиновників.
Досьє: Дмитро Соломчук — український підприємець, директор ППФ “Агро-Центр”, голова та засновник ГО “Час-Дій”. З часу заснування Агро-Центру в 2006 році компанія вже стала однією з провідних на території України в сфері оптової та роздрібної торгівлі запчастинами до сільськогосподарської техніки.
Розкажіть, з чого Ви починали власну справу?
Ще в школі продавав газети. Потім на будівництві працював, машини привозив і ремонтував їх. Чим я тільки не займався.
А чому зупинилися на сільському господарстві?
На початку 2000-х років купив декілька комбайнів з ЄС, щоб вивчити їх і зрозуміти що зараз найкраще. То були старенькі комбайни John Deere, Massey Ferguson, доходяги, деякі без кабін навіть. Тоді в Україні була велика проблема з технікою і ми почали надавати свої послуги аграріям на Рівненщині. Наступні роки самі молотили на комбайнах. Ми зіштовхнулися з проблемою – фактично неможливо було знайти запчастини до імпортних комбайнів. Найменші підшипники коштували доларів по 50. І це вважалося нормою. А я в той час часто їздив за кордон. І там звернув увагу, що в Польщі такі ж підшипники коштують по 5 доларів.
Непогана така націнка…
Мої друзі, як почули, були здивовані. Спершу ми купували тільки для себе – я возив їх у багажнику автомобіля – а потім почали продавати, тільки зі значно меншою націнкою. Всі продавали по 50 доларів, а ми – по 10.
І так напрацьовували партнерську базу?
Так. Ми стали першою компанією в Україні, яка змогла збити ціни на запчастини. Ті, хто ставив ціни завищені у десятки разів згодом зачинилися. Частина з тих підприємців пішли працювати до мене.
А як працювати у сільському господарстві?Ця сфера вважається не дуже прогресивною.
Тут я не погоджуся. Аграрії масово починають використовувати різні технології і більшість фермерів вже йдуть в ногу з часом. Я люблю село. Мені там справді подобається. Люди праці завжди дуже приємні. І тільки за містом я можу по-справжньому відпочити.
Бо у них краще: як трудова міграція може знищити Україну
На початку розвитку бізнесу у Вас були партнери?
Партнерів по бізнесу в мене ніколи не було. Я думаю, що бізнес повинен мати одного власника. З часом можуть з’являтися інвестори, але контрольний пакет завжди має бути в однієї людини. Бо так переживати за бізнес як власник більше ніхто не буде. Звісно, були друзі, які десь підказували, десь давали поради, за що їм дуже вдячний.
Є щось, про що Ви шкодуєте на етапі створення бізнесу?
Не можу сказати, що шкодую про щось. Так, в свій час було багато фінансових втрат, були якісь помилки, але все це досвід, який потрібно пропустити через себе, пережити. Потім він допомагає на інтуїтивному рівні.
З огляду на Ваш нинішній досвід, що б ви порадили собі 20-річному?
Все просто — дуже багато працювати. Багато людей зупиняються від перших труднощів. Навіть якщо ти ставиш ціль щось зробити за кілька місяців, а виходить лише через рік – це все одно успіх.
“Самопоміч” отримає 56 млн грн за дотримання гендерного балансу
Як батьки ставилися до Ваших починань в бізнесі?
Батьки дуже переживали за мене. Вони люди праці. Батько в мене зварювальник найвищої категорії. Мама після народження мене і сестри стала домогосподаркою і весь час займалася сім’єю. Більшу частину життя вони прожили ще в Союзі і звикли чесно працювати й отримувати за це невелику зарплату, якої вистачало на місяць. Тому бізнес для них був неблизький. Але вони дуже підтримували всі мої починання і, звісно, що хвилювалися за мене.
Чому “Агро-Центр” успішна компанія?
Я б не назвав її дуже успішною. Ми нещодавно написали план на 2019 рік і думаю за рік чи два вже будемо справді успішними. А поки що ми тільки на шляху з малого бізнесу в середній. Все що ми зараз маємо, це дякуючи декільком факторам.
Перш за все — колектив. В нас хороша команда. Тут завжди можна розраховувати на пораду і підтримку від колег. Ми звели разом професійних людей і зараз вони дають хороший результат.
Шалені штрафи: відтепер за «євробляху» можна «влетіти» на 170 тисяч
Наступне, ми завжди ставимо себе на місце наших клієнтів і, коли це можливо, йдемо їм на зустріч. 98% з них дуже порядні люди з якими дійсно приємно працювати. В нас всі розуміють, що якщо сьогодні ми допоможемо їм, то а завтра вони допоможуть нам. І всі будуть у виграші.
І третя складова — чесність. Дуже важливо ніколи не приховувати проблему. Попередити хворобу легше, ніж її лікувати. Я завжди в колективі вчу людей, яка б проблема не була, скажи її одразу. Тоді спільними зусиллями її вирішити значно легше.
Залишається час на сім’ю чи хобі?
Насправді його дуже мало. Дитині намагаюся приділити хоча б неділю, ну і в будні дні годину чи дві після роботи. Що стосується хобі. Я дуже люблю технічні види спорту. Коли мав більше часу їздив на чемпіонати України з ралі де підтримував наших колег — Павла Копильця і Євгена Борщенка. А у Чехії чи Німеччині міг і сам поганяти як любитель. Ми були на Mogul Day в Чехії, де з понад сотні пілотів, я посів третє місце. Тільки двоє чехів на 0.2 секунди були швидшими. Зараз на це часу не вистачає, але інколи можу відкласти всі справи і поїхати.
Ми розуміємо, що в Україні бізнес і політика часто пов’язані між собою. Чи співпрацюєте ви якимось чином з органами влади?
Ні. Намагаємося з ними не контактувати, бо скрізь, де заходить мова за співпрацю чи державні тендери, починається мова про корупцію і “відкати”. Там все стартує з 20-30%. Ми до цього дуже категорично ставимося і тому не беремо участі в державних тендерах. За рідким винятком, тільки якісь копійчані, що проходять на Prozorro, де все відкрито і чесно. Ми в корупції ніколи не були замішані і ніколи не будемо. Я категоричний противник всіх схем і “відкатів”. Тому з нинішньою владою в нас співпраці бути не може. Можливо буде з наступною, коли до влади прийдуть нові і чесні люди.
Прогульники: десятки депутатів взагалі не з’являються на робочому місці (статистика)
Чого зараз не вистачає молодим підприємцям?
Важливо, щоб молоді люди мали можливість переймати досвід у підприємців, які досягли успіху. Якби на старших курсах в університетах декани запрошували підприємців проводити лекції, молодь би отримала ті знання, які з часом зберегли б їм багато часу і коштів. Люди часто недооцінюють важливість звичайної поради чи підказки. Їм не треба давати рибу, а розказати як змайструвати вудку.
Тобто навчання, поради і цього буде досить?
Також є проблема з засобами виробництва. Це обладнання, станки, машини, спецобладнання. До нас складно його завести і розмитнити. На все обладнання для виробництва, до певної суми, взагалі не має бути ніякого розмитнення. Навіть ПДВ не потрібно. Тоді за декілька років ринок ним насититься і це дозволить виготовляти новий продукт. До того ж багато українців набралися досвіду за кордоном і якщо зараз їм дати хороші умови вдома, вони масово будуть повертатися і працювати в Україні. Окрім засобів виробництва має бути нульова ставка на розмитнення комерційних автомобілів. Те що підприємці виготовляють, потрібно якось доставити до покупців. Чому Польща так швидко розвивається? Бо в них логістика швидка і дешева.
А де на усе це обладнання і початок справи взяти гроші?
Повинне бути доступне кредитування від державного банку. В гривнях має бути не більше 1% в місяць, це 12% річних. Така ставка буде ефективною і дозволить підприємцям бути конкурентоздатними. Якби все це втілити в життя, ми б за пару років показали такі результати, що здивували б увесь світ.
Що потрібно зробити, щоб Україна почала багатіти?
Спершу потрібно об’єднати всі державні банки і створити один єдиний і потужний держбанк. Потім голова держави має виступити і офіційно дати місяць часу на те, щоб всі гроші показати. Ніхто не буде питати звідки ви їх отримали, але покажіть їх і автоматично вони легалізуються. Якщо за цей час не показали всі гроші, і вони потім десь з’являться — кримінальна відповідальність. Минуле потрібно переступити, збудувати стіну і сказати — відтепер всі живемо по-закону. Коли це буде виконано у нас на рахунках державного банку з’явиться до трильйона доларів. Тоді нам не потрібно буде кредити в МВФ просити.
Також податкова не має вказувати підприємцям що їм купувати. Зараз за кошти фірми не можна купити диван чи телевізор, бо податкова скаже, що це не витрати. До прикладу, якось на відкриття офісу до нас приїхали партнери, які нам постачають товар з Німеччини. Ми поселили їх в готелі. На це витратили 20 чи 30 тисяч гривень, а податкова потім за це нам видала 100 тисяч штрафу, аргументуючи це не прямими витратами. Так бути не має.
В Україні майже 5 тисяч мільйонерів: наймолодшому 7 років (статистика)
І останнє, податок на прибуток повинен бути невеликий. Скажімо 7%. Тоді до нас підуть кошти з різних країн. А коли в нас будуть гроші найбагатших людей світу, ми будемо у фізичній і фінансовій безпеці.
Маєте плани на майбутнє, які не пов’язані з бізнесом?
Планів дуже багато, дуже великих і грандіозних. Найближчим часом все самі побачите.
Одна порада “на мільйон” для починаючих підприємців?
Вивчайте клієнта. Сядьте на Prozorro і побачите що найбільше зараз потребують люди. Почніть з цих позицій. Виробляйте свій товар, робіть це якісно і не біжіть за дуже великими націнками. З часом будете розуміти що потрібно змінити і знайдете свого клієнта.
Читайте також: Вакарчук очолить проект олігарха Пінчука “Нові лідери” на виборах
Хочете отримувати найважливіші новини одразу в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram канал.
Юрій Величко – журналіст “Інвестор-ЮА”