На початку 90-х років Словаччина була наскрізь корумпованою та вкрай бідною країною. В 1994 році їй відмовили у вступі до Організації економічного співробітництва та розвитку та Європейського Союзу. Проте, у 2002 році вона стала європейським лідером реформ та “економічним тигром Східної Європи” – повідомляє “Інвестор”.
Словаччина, відділившись від Чехії у 1992 році, разом із незалежністю отримала ряд економічних проблем. Після розвалу СРСР словацьку економіку в основному витягували металургійна, військова промисловість і НПЗ “Словнафт” у Братиславі. Проте, ці заводи дуже залежали від постачань сировини з Росії та України.
Навесні 1998 року Словаччину ставили в один ряд із Білоруссю Лукашенка та Сербією Мілошевича. Держсекретар США Мадлен Олбрай називала в той час Словаччину – “чорною дірою” Європи. Для України досвід Словаччини є важливим через схожі умови пострадянського розвитку і має бути прикладом того як швидкі й рішучі реформи змогли змінити ситуацію.
Інструкції до дій: реформи Болгарії (Частина 2)
Одними з найважливіших реформ були – податкова, фінансова, пенсійна, медична, соціальна. У 1993 – 1999 рр. країна одержала 2,4 млрд. доларів прямих іноземних інвестицій, а за наступні сім років – удесятеро більше – 23 млрд. Словаччина, що раніше не мала власного автомобілебудування стала одним зі світових лідерів за випуском машин на душу населення.
В чому ж секрет? Не вдаватимемось в деталі, а зосередимось на головних ідеях та здобутках.
Податкова реформа стала свого роду маркетинговим ходом, для приваблення інвестицій. Замість великої кількості не зрозумілих податків було введено фіксований податок на прибуток 19% (раніше від 10%-38%) відсотків та 19% для ПДВ. Проте держава потурбувалась проте, що ті хто раніше плати 10% тепер не платив взагалі. Усунено всі особливі податкові умови. Таким чином уряд зменшив і унормував оподаткування, що дало негайні результати – вихід бізнесу із тіні, залучення нових інвестицій.
Інструкції до дій: реформи Естонії (Частина 3)
Фінансова реформа це повна прозорість формування бюджету через уведення Європейської системи бухобліку (ESA). Для унормування та успышного керування держборгом було створено Агентство з управління боргами і ліквідністю. Радикально скорочено штат самого мінфіну на 30% (якщо раніше працювало 849 осіб, то стало – 599).
Одним із важливих рішень і досягнень було перенаправлення фінансових надходжень з центру до регіонів. Наприклад, в 2005-2012 роках місцеві громади (найнижчий рівень бюджетування) отримували в свої бюджети 70,3% прибуткового податку, 23,5% цього податку пішли на рахунки самоврядних країв (більш високий рівень) і тільки 6,2% – в державний бюджет.
Пенсійна реформа була багатовекторною. Окрім традиційного для європейської практики збільшення пенсійного віку, містила інструментит стимулу для громадян – турбуватись про свою пенсію. Це полягало у створенні трирівневої системи. Де є добровільна накопичувальна (не оподатковується в разі смерті передається як спадок), загальнообов’язкова накопичувальна (прив’язана до інфляції та зростанні зарплатні) та солідарна (громадяни могли самі вкладати власні кошти до фондів, що були керовані фірмами з управління пенсій).
Інструкції до дій: реформи Угорщини (Частина 4)
Медична реформа сприяла конкуренції державних та приватних клінік зі страхування здоров’я та сприяла перетворенню лікарень на корпорації або ж неприбуткові організації. Створено базовий пакет охорони здоров’я, котрий можна було доповнити за додаткові кошти. Впроваджено суворі бюджетні обмеження та скорочено надмірну пропозицію (надлишок ліжкомісць, завищена собівартість).
Соціальна реформа була націлена на мотивацію людей для пошуку праці. У 2002 році в Словаччині був найвищий рівень безробіття в Європі (18,5%), а в 2006 році він впав до 13,3%. Це стало завдяки звуженню критеріїв для отримання соціальних платежів та зниження податків на фонд оплати праці. Частку допомоги на дітей було трансформовано у податковий бонус, але лише для тих, хто сплачував податки.
Словаччина, маючи складну стартову ситуацію, змогла реформуватись і залучити значні інвестиції. Все це стало можливим завдяки цілеспрямованим і жорстким діям, котрі не завжди популярно сприймались населенням, але приносили результати. Саме тому Словаччина зараз є такою привабливою для таких компаній як – Volkswagen, Peugeot, Kia Motors, Samsung, Sony, Whirlpool. Для нас же реформи Словаччини мають стати інструкцією до дії. Лише залучення інвестицій та створення привабливого фінансового клімату зможе змінити ситуацію в економіці. Для початку ж потрібно не багато – однакові й зрозумілі умови для всіх на ринку.