Гроші з львівського бюджету опиняються в казні російського бізнесу під прикриттям Садового
У Львові, який традиційно вважається символом українського патріотизму, роками функціонували схеми, пов’язані з російським бізнесом.
“День російської мови” у Львові: акція за участі Садового у 2014 році
Ще у 2014 році у Львові відбулася резонансна акція, під час якої частина мешканців міста демонстративно перейшла на російську мову. Ініціатива передбачала своєрідний “обмін”: львів’яни мали говорити російською, а мешканці Сходу — українською.
Акція відбулася 26 лютого і позиціонувалася як жест солідарності та єдності країни на тлі подій після Майдану та початку російської агресії.
До цієї ініціативи долучився і міський голова Львова Андрій Садовий. Він публічно підтримав ідею, наголосивши на необхідності “об’єднання країни”, а також процитував російською мовою уривок із твору Олександра Грибоєдова “Горе від розуму”.
Попри заявлену мету єдності, акція викликала неоднозначну реакцію в суспільстві. Частина громадськості сприйняла її як недоречну на тлі початку агресії Росії проти України та як сигнал надмірної толерантності до російського культурного простору.
Цей епізод і сьогодні згадується критиками як один із прикладів гуманітарної політики Львова, яка, на їхню думку, допускала присутність російського впливу навіть у чутливий для країни період.
Найяскравіший приклад — історія Львівського автобусного заводу (ЛАЗ), який опинився під контролем російського олігарха Ігоря Чуркіна та був фактично доведений до банкрутства.
Водночас низка рішень міської влади часів мера Андрія Садового викликає питання щодо сприяння або щонайменше бездіяльності у цій історії.
Чуркін і ЛАЗ: як стратегічний завод перейшов під контроль РФ
Львівський автобусний завод — колись один із найбільших виробників транспорту в Україні — у 2001 році перейшов під контроль структур, пов’язаних із російським бізнесменом Ігорем Чуркіним. Контрольний пакет акцій було продано компанії “Сіл-Авто”, після чого фактичним власником став саме Чуркін.
Отримавши контроль, бізнесмен почав системно виводити активи підприємства. За даними слідства, він організував схему відчуження нерухомості заводу, використовуючи підконтрольні структури та підроблені документи. Збитки від таких дій оцінюються у понад 350 млн грн, а згодом — понад 367 млн грн.
У 2022–2025 роках українські правоохоронці повідомили Чуркіну про підозру та передали справу до суду. Слідство прямо вказує: російський олігарх фактично привласнив майно ЛАЗу та довів підприємство до банкрутства.
Крах підприємства: скорочення, борги і розпродаж
Після приходу Чуркіна завод почав стрімко занепадати: скорочення працівників, борги по зарплатах, арешти майна та розпродаж активів. До 2014 року підприємство фактично зупинило роботу, а його майно почали арештовувати через борги.
Ключовим елементом стала кредитна історія: ЛАЗ отримував фінансування під заставу майна, однак кошти не поверталися, що лише поглиблювало кризу.
Роль міської влади: 20 мільйонів для структури Чуркіна
Окремий резонанс викликала ситуація 2017 року, коли Львівська міська рада за каденції Андрія Садового погодила виплату майже 20 млн грн боргу за автобуси ЛАЗу.
Ці кошти мали бути перераховані компанії “Оптимум Фактор”, співвласницею якої була Таїсія Саніна — цивільна дружина Чуркіна.
Фактично йшлося про ситуацію, коли гроші з міського бюджету могли опинитися у структурах, пов’язаних із російським бізнесом. Це викликало протести та різку критику, зокрема з боку чиновників та громадськості. Зрештою рішення довелося скасувати.
Водночас журналісти зазначали, що міська влада намагалася повторно винести питання виплати боргу, аргументуючи це ризиком транспортного колапсу.
Ширший контекст: російський бізнес у Львові
Історія ЛАЗу та Ігоря Чуркіна — це не лише приклад економічного злочину. Це показовий кейс, як стратегічне підприємство опинилося під контролем російського бізнесу і було знищене.
І не менш важливе питання — роль місцевої влади. Адже саме за каденції Андрія Садового ухвалювалися рішення, які могли призвести до перерахування бюджетних коштів структурам, пов’язаним із російським олігархом.
Історія з ЛАЗом — не поодинокий випадок. Журналістські розслідування також вказують на присутність російського капіталу в інших підприємствах Львова, зокрема через складні структури власності та іноземні юрисдикції.
На цьому тлі особливо гостро постає питання: як у місті, яке позиціонує себе як форпост української ідентичності, роками могли діяти схеми з участю російських бізнесменів.
Російський контроль через “естонську вітрину”: що відомо про “Львівську ізоляторну компанію”
Окрему увагу у контексті російського бізнесу у Львові привертає ситуація довкола ТзОВ “Львівська ізоляторна компанія”.
За розслідуванням LVIV.MEDIA у співпраці з «Delfi Estonia» та центром «Siena», навіть після початку повномасштабної війни підприємство могло залишатися під фактичним контролем громадян РФ — попри формальну зміну власності.
Ймовірно, російські бенефіціари після 2022 року переписали активи на громадян ЄС. Ключова фігура — Ольга Дубовіцкая, яка отримала громадянство Естонії у 2021 році, але мала зв’язки з РФ та попередніми власниками, що може свідчити про номінальний характер змін.
До 2022 року серед контролерів були російські бізнесмени, зокрема Сєргєй Пєтров, пов’язані з підприємствами, дотичними до оборонного сектору РФ.
Попри це, компанія тривалий час отримувала підтримку міста: директорка Оксана Динік є депутаткою міськради від “Самопомочі”, а підприємство мало пільги, зокрема знижку на оренду землі до 40%.
У 2022 році прокуратура арештувала активи компанії на майже пів мільярда гривень через підозри у російському контролі та можливому фінансуванні пов’язаних із оборонкою структур.
Ця історія ілюструє типову схему: формальна зміна власників на європейців із можливим збереженням реального впливу російського бізнесу на фоні співпраці з місцевою владою.
Фрідман, “культурний вплив” і роль Садового
Окремим напрямком російської присутності у Львові став так званий “м’який вплив” через культурні та фінансові проєкти, пов’язані з російським олігархом Михайлом Фрідманом.
Фрідман — уродженець Львова, який тривалий час був одним із ключових спонсорів великих міських подій, зокрема Leopolis Jazz Fest (раніше Alfa Jazz Fest), що фінансувався його структурами, включно з “Альфа-Банк Україна”. Сам фестиваль роками подавався як іміджевий міжнародний захід, однак критики розглядають його як інструмент культурного впливу РФ.
Важливо, що взаємодія Фрідмана з міською владою була публічною. Мер Львова Андрій Садовий неодноразово контактував із бізнесменом, позитивно оцінював його діяльність та відзначав за “внесок у розвиток міста”. У цей же період структури, пов’язані з Фрідманом, отримували вигідні позиції у Львові — зокрема, знакові об’єкти нерухомості у центрі міста.
Критики вказують, що саме за каденції Садового російський капітал Фрідмана почувався у Львові максимально комфортно. Йдеться не лише про бізнес, а й про формування культурного середовища, де російські гроші відігравали значну роль.
Після запровадження санкцій проти “Альфа-Груп” та пов’язаних структур, Фрідман дистанціювався від російського громадянства, однак це сталося вже після років активної діяльності в Україні.
На цьому тлі у публічному просторі звучить критика на адресу міського голови: мовляв, декларуючи боротьбу з російським бізнесом, влада могла ігнорувати або не враховувати ті проєкти та компанії, які тривалий час працювали у Львові за її ж сприяння.
Таким чином, історія з Фрідманом доповнює загальну картину: російський вплив у Львові проявлявся не лише через промисловість, як у випадку ЛАЗу, а й через культуру, фінанси та публічні партнерства — за безпосередньої участі або мовчазної згоди міської влади.
Джерела:
“У Львові продають борг легендарного ЛАЗу”
https://zahid.espreso.tv/u-lvovi-prodayut-borg-legendarnogo-lazu
“Російського олігарха Чуркіна підозрюють у заволодінні майном Львівського автобусного заводу”
https://suspilne.media/lviv/586739-rosijskogo-oligarha-curkina-pidozruut-v-zavolodinni-majnom-lvivskogo-avtobusnogo-zavodu/
“До суду передали справу про привласнення Чуркіним ЛАЗу”
https://portal.lviv.ua/news/2025/08/14/do-sudu-peredaly-spravu-pro-pryvlasnennia-churkinym-lazu
“Синютка закликав депутатів Львова не віддавати заборговані 20 млн грн компанії Чуркіна”
https://varianty.lviv.ua/publikatsiyi/syniutka-zaklykav-deputativ-lvova-ne-viddavaty-zaborhovani-20-mln-hrn-kompanii-churkina
“Львівська міська рада відмовилася платити 20 млн боргу ЛАЗу”
https://tvoemisto.tv/uk/news/89374-lvivska-miska-rada-vidmovylasya-platyty-20-mln-borgu-lazu
“Ціна патріотизму, або чому Садовий маніпулює громадською думкою, аби віддати гроші Чуркіну”
https://dyvys.info/2018/01/24/tsina-patriotyzmu-abo-chomu-sadovyj-manipulyuye-gromadskoyu-dumkoyu-aby-viddaty-groshi-churkinu/
“Борги АТП-1 перед Львівським автобусним заводом: що відомо станом на сьогодні”
https://www.032.ua/news/1938071/borgi-atp-1-pered-lvivskim-avtobusnim-zavodom-so-vidomo-stanom-na-sogodni/

Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: