Чому патентна стратегія важливіша за сам патент

«Патент — це не бронежилет: чому без стратегії він не захистить бізнес»

Інтерв’ю з патентним експертом в галузі біотехнологій, військових розробок, патентним повіреним та керівником патентно-юридичної компанії «ПатентПром Київ» https://www.patentpromkyiv.com .

У час, коли Україна переживає наймасштабнішу трансформацію ринку інновацій за всі роки незалежності, питання захисту інтелектуальної власності виходить на передній план. Стартапи, військові розробники, технологічні компанії, виробники косметики та медичних товарів — усі шукають способи не просто створити рішення, але й захистити його від недобросовісної конкуренції. Однак дуже часто уявлення про «захист» зводиться до одного документа — патенту. І тут виникає головна пастка: патент дає відчуття безпеки, але не гарантує її.

Чому? Про це ми поговорили з патентним повіреним, експертом у сфері біотехнологій, лабораторних приладів і оборонних технологій Ларисою Гаврилей. Її підхід — це поєднання практичного досвіду, реальних кейсів та глибокого розуміння міжнародної практики захисту винаходів. Розмова вийшла відвертою і дуже корисною не лише для інноваторів, а й для інвесторів, керівників компаній та технологічних стратегіїв.

«Патент — це інструмент. Стратегія — це зброя»

– Часто підприємці кажуть: “Мені потрібен патент, бо так всі роблять”. Наскільки це взагалі правильний підхід?

— Якщо чесно, це найпоширеніша фраза, яку я чую. Але вона й найнебезпечніша. Бо патент сам по собі не захищає. Він не ставить навколо вас невидимий щит і не зупиняє конкурентів. Патент — це інструмент, а не зброя. А ось стратегія — це зброя. Це комплекс дій, документів, рішень, юрисдикцій і навіть поведінкових сценаріїв компанії, які створюють реальний захист.

Порівняю з армією: один форпост не захищає кордон. Один патент — теж. Важливо розуміти свою територію (ринок), потенційні загрози (конкуренти), інфраструктуру (модифікації продукту) і створити систему укріплень.

Тоді вже патент працює як частина цілого комплексу, але не як єдиний елемент.

«Без стратегії патент може стати пасткою»

– А чи були в практиці випадки, коли отриманий патент нашкодив компанії?

— Так. І таких випадків навіть більше, ніж хотілося б. Патент стає пасткою тоді, коли він поданий надто рано або надто вузько.

Один із типових прикладів: компанія придумала технологію, одразу подає патент, отримує його, пишається — все чудово. Але! Після публікації заявка стає відкритою, всі технічні деталі вивішуються у публічний доступ, конкурент за кордоном бере її, вносить мінімальні зміни — і запускає продукт, який не порушує патент, але копіює ідею.

Проблема не в патенті. Проблема в тому, що не було розроблено стратегії захисту модифікацій. Не було передбачено, що конкурент піде обхідним шляхом. Не була вибудувана система додаткових заявок, що перекривають варіанти виконання.

І в результаті компанія сама відкрила конкуренту двері, думаючи, що закриває їх.

«Стратегія — це передбачення майбутніх ходів»

– Тоді поясніть: що входить у патентну стратегію?

— Патентна стратегія — це не один документ і не якась презентація з красивими слайдами. Це живий набір рішень, який розвивається разом зі стартапом чи компанією. Він включає:

1. Біле поле і чорне поле

Потрібно визначити:

• де ваша ідея унікальна;
• де є ризик перетину з чужими патентами;
• де конкуренти можуть обійти вас.

Це дуже схоже на шахову дошку — бачити не лише свої фігури, а й фігури опонента.

2. Побудову патентного «парасолькового захисту»

Це система заявок:– на продукт,– на спосіб,– на пристрій,– на конструктивні вузли,– на алгоритми,– на модифікації,– на дизайн.

Коли конкурент намагається обійти один патент, він упирається в інший.

3. Вибір країн не за принципом “де дешево”, а за принципом “де критично”

Патентуватися в 40 країнах — нерентабельно. Патентуватися в 3–5 ключових — стратегічно правильно.

4. План оновлень

Технології змінюються швидко. Патенти — повільно. Тому стратегія передбачає, коли і які нові заявки потрібно подавати.

5. Моніторинг конкурентів

Раз у квартал потрібно дивитися, що вони подають, які заявки у них публікуються.

6. Підготовка до можливих спорів

Стратегія має включати план захисту:

• чи будете ви судитися;
• чи будете виходити на переговори;
• чи готуватиметеся до ліцензування.

Це не про війну. Це про порядок дій у випадку загрози.

«Патентування — це не про документ, а про ринок»

– Часто підприємці думають: якщо є патент, то продукт захищений. Це міф?

— Міф. Небезпечний і солодкий. Патент сам по собі не робить продукт захищеним. Він лише фіксує технічне рішення. А реальний захист — це здатність забезпечити монополію на ринку.

Патент цінний лише тоді, коли:

1. він поданий у правильних країнах;
2. він описаний правильно;
3. він передбачає обхідні варіанти;
4. він зміцнений іншими заявками;
5. компанія готова його використовувати.

Якщо ж патент подали «аби був» — він нічого не дає, окрім ілюзії безпеки.

«У військових технологіях це видно найкраще»

– Ви працюєте і з оборонними розробками. Там ситуація відрізняється?

— У військових технологіях немає права на помилку. Там неможливо сказати: «Ой, ми не подумали про це». Там кожен елемент повинен бути захищений: корпус, механізм, алгоритм, блок, спосіб зборки, спосіб застосування.

І там чітко видно, що один патент — це просто нічого. Його обійдуть за тиждень. Тому створюється ціла система.

Я бачу, як українські виробники дронів, систем наведення, біотехнологічних військових рішень дорослішають. Вони вже не хочуть просто «запатентувати». Вони хочуть «створити патентну оборону». І це правильний шлях.

«Інвестори уже не дивляться на патент. Вони дивляться на портфель»

– А що кажуть інвестори? Чи справді патент важливий для залучення коштів?

— Патент як папірець — ні. Патентний портфель як система — так.

Сьогодні інвестор не дивиться на один патент. Він питає:

• скільки у вас заявок?
• які юрисдикції?
• чи є там модифікації?
• чи передбачені варіанти застосування?
• чи було freedom-to-operate дослідження?

Якщо у компанії є портфель заявок — вона виглядає як гравець, який знає, що робить. Якщо ж є один патент — це радше ознака наївності, ніж професіоналізму.

«Патентна стратегія — це як план розвитку компанії на 5 років»

– Наскільки довгостроковою має бути стратегія?

— Мінімум на три роки. І бажано на п’ять. Бо патентне право рухається повільно: сьогодні подаєш заявку — через два роки отримуєш патент. Якщо думати лише про сьогоднішній продукт, завтра ви вже будете в минулому.

Правильна стратегія передбачає:

• наступні покоління продукту;
• майбутні вдосконалення

;• нові технології, які ще навіть не впроваджені;

• нові способи застосування.

Тобто компанія патентує не тільки те, що має, але й те, що матиме.

«Українські компанії різко подорослішали»

– Чи бачите ви зміни після 2022 року?

— Так. Дуже сильні. Український бізнес змінився. Підприємці стали сміливішими, амбітнішими, стратегічнішими. Раніше більшість думала: «нам би для України». Сьогодні — «ми хочемо в ЄС, США, Канаду, Японію».

І вони вже розуміють, що патент — це не про «красивий документ», а про інструмент ведення бізнесу на зовсім іншому рівні.

«Стартап, який мислить стратегічно, перемагає навіть сильних конкурентів»

– Чи можете привести приклад, коли стратегія реально врятувала бізнес?

— Звісно, хоча без деталей. Один біотехнологічний стартап мав дуже сильних конкурентів у в іншій країні. Вони знали, що прямо змагатися не вийде: конкурент величезний. Тому ми створили парасолькову стратегію з кількох заявок — і на базове рішення, і на модифікації, і на способи застосування.

Конкурент спробував вивести обхідне рішення. Але виявилося, що його варіант перекривається нашим другим патентом. І переговори, які спочатку були жорсткими, перетворилися на партнерську угоду.

Це була чиста перемога стратегії, а не одного патенту. Один патент би там нічого не дав.

«Патент не зупиняє крадіжку. Патентна стратегія робить її невигідною»

– То як правильно донести бізнесу: навіщо їм стратегія?

— Я завжди кажу просто:

Патент не заважає конкуренту красти. Стратегія робить крадіжку настільки дорогою, що вона не має сенсу.

Якщо у вас один патент — вас обійдуть. Якщо у вас система — обійти вас буде дорожче, ніж купити ліцензію або домовитися.

Ось у чому магія стратегії.

«Інновації без стратегії — це запрошення для конкурентів»

– Тобто патентна стратегія — це частина ділової безпеки?

— Абсолютно. Це як охоронна система для бізнесу. Якщо інновація не захищена системно, вона стає запрошенням для конкурентів.

Парадокс, але факт:

ніщо так не стимулює конкурентів копіювати, як поява цікавого продукту без стратегії.

Люди з досвідом одразу бачать слабкі місця. І якщо компанія не захистила їх — їх захистять інші.

«Патент — це симфонія. Один інструмент звучить красиво, але оркестр — непереможний»

– Якщо коротко: у чому головний висновок?

— У тому, що патент — це не фінальний результат. Це лише нота. А стратегія — це симфонія. І саме вона визначає, чи має ваш бізнес шанси встояти перед конкурентами.

Сьогодні виграють ті, хто вміє мислити наперед:

• передбачати обхідні шляхи,
• закривати ринки,
• патентувати модифікації,
• діяти стратегічно, а не реактивно.

Патент без стратегії — це красивий документ.  Патент зі стратегією — це ринкова перевага.

Отже короткий висновок

Світ інновацій стає дедалі швидшим, агресивнішим і дорожчим. У цих умовах виграє не той, хто просто подає патент, а той, хто вибудовує патентну оборону, працює на випередження і мислить масштабно. Патентна стратегія — це не розкіш, а необхідність для кожної компанії, яка планує вийти на міжнародний ринок і зберегти власний продукт від копіювання.