Українські пригоди Баффета. Син найвідомішого інвестора світу витратив на Україну $200 млн і збирається збільшити чек. Навіщо це йому?

Що син пʼятої найбагатшої людини світу, Говард Баффет, робить в Україні під час війни, пише Forbes.

УСІ НОВИНИ В ОДНОМУ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІ – БАЙРАКТАР NEWS.

Біла Toyota Land Cruiser хаотично їздить територією Чорнобаївського військового аеродрому. Авто часто зупиняється біля обвуглених решток танків, гвинтокрилів, ракет, звідти виходить огрядний чоловік із великим фотоапаратом, робить кілька кадрів і машина рушає далі. 

За пересуваннями уважно спостерігають півтора десятка військових та цивільних. Відчувається напруга: росіяни регулярно обстрілюють цю зону. Того дня Херсонську область росіяни обстріляли 19 разів. 

За 15 хвилин чоловік відзняв усе, що хотів, делегація швидко сідає у п’ять джипів і на великій швидкості рушає до Херсона. По дорозі кортеж ще кілька разів зупиняється, аби чоловік міг відзняти руйнування. 

«Фотографа» звуть Говард Баффет, 68, він – середній син найуспішнішого інвестора світу і власника статків у $107 млрд Воррена Баффета. 

У січні 2023‑го Говард приїхав до України не лише для того, щоб знімати наслідки вторгнення для своєї фотокнижки. Баффет в Україні вже вп’яте від початку війни, і, схоже, він найбільший приватний донор України: з початку війни його фонд The Howard G. Buffett Foundation надав допомоги українцям на понад $196 млн. 

Як влаштована «машина» допомоги Говарда Баффета в Україні?

Говард народився у 1954 році. Коли він був юнаком, його батько вже став дуже успішним інвестором. Діти про це і не здогадувалися. Говард, сміючись, згадує історію, як його старша сестра розповідала у школі, що батько працює в охороні. Тоді Баффет‑старший називав себе security analyst і донька запам’ятала тільки перше слово. 

Говард змінив три коледжі, але жоден не закінчив. Працював пакувальником, екскаваторником, обробляв кукурудзяні поля. У 31 Говард вирішив, що хоче займатися фермерством. Баффет‑старший підтримав сина, придбав йому ділянку на 162 га на північ від Омахи за $280 000 і здав синові в оренду за $14 000 плюс відсоток від валового доходу ферми. Цікаво, від чого залежав відсоток: 22%, якщо вага Говарда не перевищувала 82 кг, або 26%, якщо він важив більше. Говард з усмішкою визнає, що угода виявилася вигідною для батька. 

За роки ферма Баффета виросла у п’ять разів, але це невеликий бізнес – дохід приблизно $1 млн. З 1999 року, коли батько виділив кожному з дітей по $26 млн на заснування благодійних фондів, філантропія займає більшу частину життя Говарда. Діяльність фондів розширилася після того, як у 2006‑му Воррен Баффет спрямував 85% своїх статків на благодійність. 

The Howard G. Buffett Foundation одразу обрав місію – поліпшення рівня та якості життя найбільш збіднілих і маргіналізованих верств населення світу. У фокусі три сфери: продовольча безпека, пом’якшення конфліктів і громадська безпека. До 2022 року фонд надав допомоги на $2,14 млрд. Говард, занурений у роботу фонду, майже завжди їздить до тих регіонів, куди планує інвестувати фонд. Розповідає, що не зміг би порахувати, скільки разів його затримували і погрожували зброєю. 

«Коли почалася війна в Україні, я зрозумів, що маю бути тут, – каже Баффет. – Якби я не приїхав, то тоді незрозуміло, нащо я створював свій фонд». Уперше Баффет приїхав до України вже у квітні 2022 року. 

Нині, у січні 2023‑го, він уже вп’яте в Україні. Під час тижневого візиту побував у Харкові, Сумах, Херсоні, Вугледарі, Слов’янську, Бахмуті та інших містах. За результатами поїздки Баффет хоче видати фотоальбом. «Коли я розповідаю друзям, що бачив на власні очі, вони по‑іншому сприймають війну в Україні»,– пояснює Говард. 

Фотопроєкт – не основне. Баффет провів десятки зустрічей. Особиста присутність та спілкування з людьми важливі, аби ефективно допомагати. А Україні потрібна допомога зараз, а не коли скінчиться війна. 

Україна – пріоритет Баффета не лише на словах. У 2022‑му його фонд витратив на проєкти по всьому світові $307 млн, з яких понад $148 млн – в Україні. «Цьогоріч допомога буде більшою», – запевняє філантроп. У 2023 році він вже допоміг Україні на $48 млн і ще $250 млн планує витратити до кінця року. 

Українські волонтери, чиновники й політики добре знають про глибокі кишені Баффета. Його спілкування з українцями схоже на нескінченний пітч проєктів. Наприклад, у пункті незламності в Херсоні його оточити представники місцевої військової адміністрації і емоційно розповідали йому, що регіону просто зараз потрібні системи зрошення і спорядження для розмінування. Баффет ввічливо попросив надати обґрунтовані розрахунки і конкретний перелік необхідного.

Було видно, що військові не готові до більш предметної презентації. Баффет пообіцяв повернутися до цієї розмови наступного візиту. 

Якщо просто перелічити проєкти, на які виділив гроші Баффет, то здається, що це рандомний набір: розслідувачі, їжа потерпілим, відновлення будівель поліції, будівництво житлового масиву та шкільних кухонь, закупівля насіння й техніки аграріям, програми навчання саперів та журналістів, протезування ветеранів тощо. Але це хибне враження, майже за кожним проєктом стоїть своя філософія і прагнення синергії та максимальної віддачі ресурсів. 

«Портфель» допомоги

Баффет не вперше бачить війну й криваві конфлікти, він знає, наскільки складно збирати докази воєнних злочинів, коли мине час. «Перше, що ми зробили, – це найняли юридичну громадську організацію Project Expedite Justice, яка приїхала в Україну фіксувати воєнні злочини»,– розповідає Баффет. З квітня проєкт збирав докази злочинів, пов’язаних із сільським господарством. «Вони вже подали перший кейс Управлінню з контролю за іноземними активами США, аби накласти санкції на росіянина, який був причетний до злочинів»,– розповідає Баффет. 

Під час першого візиту до України Баффет і команда його фонду намагалися з’ясувати, які потреби є найактуальнішими. Фонд Баффета профінансував майже 30 млн обідів для цивільного населення у прифронтових регіонах. Гроші отримували такі благодійні організації, як World Central Kitchen, GEM, World Food Program. Актуальність і швидкість залишаються в арсеналі фонду й нині. «Ввечері, коли українські військові звільнили Херсон (11 листопада. – Forbes), я отримав повідомлення від WFP, які попросили $10 млн, аби протягом трьох місяців годувати 100 000 людей. У понеділок кошти були на рахунку»,– згадує Баффет. 

З жовтня, коли росіяни почали руйнувати енергетичну інфраструктуру, фонд закупив та привіз в Україну понад 2400 генераторів великої потужності 100–800 кВт вартістю $22 млн. «Деякі ще в дорозі».– зазначає філантроп. 

У кар’єрі Баффета є неочікуваний епізод: у 2014‑му він став заступником шерифа округу Мейкон, що за три години їзди від Чикаго. За вісім років це допомогло українським поліцейським. «Навесні Говард приїхав до нас у відділок із неформальним візитом, – згадує Ірина Прянішнікова, речниця поліції Київщини. – Ми не думали, що ця зустріч приведе до співпраці такого масштабу».

За її словами, американець цікавився, яка допомога потрібна поліцейським у найбільш постраждалих містах Київщини, та проявив себе дуже обізнаним у нюансах роботи правоохоронців. Результат: відбудова поліцейського відділку та кінологічного центру у Бородянці, дві нові ДНК‑лабораторії, тепла форма й спорядження для поліцейських і 10 службових собак з Нідерландів. «Він вірить, що поліцейські забезпечують правопорядок і без них не буде гармонії в суспільстві»,– каже Прянішнікова.

Українським фермерам теж пощастило, що Баффет – їхній колега. У березні до нього звернулась директор департаменту економічної дипломатії МЗС України та спеціальний представник з питань санкційної та гуманітарної політики Олександра Василенко із проєктом допомоги невеликим фермерам. «Того ж дня Баффет погодився співпрацювати», – розповідав в інтерв’ю Всеукраїнському конгресу фермерів нардеп Дмитро Соломчук. За два тижні в Україну поїхали перші трактори.

Загалом фонд закупив для аграріїв: 50 комбайнів, 55 тракторів та 60 сівалок. Баффет добре розуміє, який зиск із цієї техніки. «Це допомогло виростити й зібрати врожай із майже 30 000 га у 2022 році»,– підраховує філантроп. Частину техніки Баффет протестував власноруч, з азартом показує фотографії, де він за кермом трактора New Holland у полях Рівненщини. 

Допомога фермерам виросла у довгостроковий проєкт «Жнива перемоги», до якого долучилося Міністерство аграрної політики та продовольства. Фонд фінансуватиме необхідні аграріям ресурси. 2022 року фонд передав майже 73 т насіння овочів. 

Цільова аудиторія – це малі фермери із земельним банком 200–500 га. 

Бажання допомогти аграріям порушило іншу проблему: щоб посіяти чи зібрати врожай, треба розмінувати поля. Демайнінг – великий і довгостроковий проєкт фонду. У команди Баффета в цьому чимала експертиза. Вони з 2016 року фінансують програми розмінування у Колумбії. Лише у 2021‑му надали $22 млн. У темі розмінування американці співпрацюють із ДСНС. Фонд уже придбав обладнання для саперів на $23 млн, вісім машин розмінування, найняв іноземних тренерів, котрі навчають українських спеціалістів. «На жаль, це тема на роки й ми будемо її підтримувати»,– каже Баффет.

«Вона дивовижна»

У квітні Баффет познайомився із першою леді Оленою Зеленською. Він перейнявся реформою шкільного харчування, ідеологом якої є перша леді. Фонд Баффета профінансував будівництво фабрики‑кухні у Бучі, яка зможе готувати 10 000 порцій їжі на день та забезпечувати понад 30 шкіл у Київській області. Якщо цей пілот буде успішним, то подібні кухні започаткують в інших постраждалих областях. «Перша леді дивовижна, прагне щось будувати, змінювати, не чекаючи завершення війни, – захоплено каже Баффет. – Її ідеї реформи шкільного харчування кращі за мої». 

Філантроп та Зеленська співпрацюють ще в одному проєкті – будівництві центру протезування та реабілітації Superhumans. На цьому проєкті добре видно, як влаштована робота фонду Баффета. Спочатку філантроп пообіцяв проінвестувати $1 млн, але коли зрозумів та повірив у проєкт, то збільшив суму до $15,3 млн. Між знайомством зі співзасновниками Superhumans, бізнесменом Андрієм Ставніцером та менеджером благодійних проєктів Ольгою Рудневою і виділенням перших коштів минув місяць.

«За цей час команда фонду розібрала проєкт на молекули ДНК»,– каже Руднева. Вони питали все– від досліджень, на яких базується лікування, фінансової моделі проєкту до детального плану розвитку на п’ять років за різних сценаріїв подій в Україні. «Є Говард – відкритий, емоційний та емпатичний, і є команда фонду, яка верифікує ідеї та обирає ті, які точно буде реалізовано і які дадуть максимальну віддачу»,– зазначає Руднева. 

У фонду бізнесовий підхід. Команда слідкує за перебігом будівництва, затверджує кожен платіж, допомагає у пошуку лікарів, швидко реагує на форс‑мажорні зміни. Наприклад, присилає генератори. «Іноді здається, що ми одна команда»,– каже Руднева. Вони контролюють процес без тиску, додає Ставніцер. «Це наче старший друг приходить подивитися, як ідуть справи»,– каже він. 

Особисто Баффет теж занурений в операційку і щодня на зв’язку. «Досі ми гадали, що є ефективними менеджерами, аж поки не зустріли Говарда, – зазначає Ставніцер. – Він завжди відповідає на повідомлення протягом 5–15 хвилин. І це завжди відповідь у справі, а не відписка». Він по‑справжньому закоханий в Україну та хоче допомогти, додає Ставніцер.

«Ми тут надовго»

На відміну від більшості інвесторів та благодійників, Говард упевнений, що будувати нову Україну треба починати зараз, а не чекати завершення війни. «Варто вкладатися у те, щоб під час війни люди жили максимально нормальним життям»,– каже Баффет.

Читайте також: Росія втратила більшу частину танкового полку під Авдіївкою, – розвідка Британії

Цього філантропа навчила робота в Афганістані, де завжди неспокійно і «не на часі». «Він вірить, що будь‑яке поліпшення – це надія на перемогу. Якщо люди бачать нове будівництво, то розуміють: можна лишатися, варто підтримувати державу», – передає слова Баффета Прянішнікова з Нацполіції. 

«Мій фонд перебуватиме тут ще довго і не полишить допомагати Україні після перемоги», – каже Баффет. Серйозність намірів підтверджує реєстрація фондом української юрособи The Ukraine Foundation. Управляти українським осередком Баффет покликав менеджерів, які вже довели свою ефективність у World Central Kitchen, – екс‑СЕО WCK Нейта Мука та екскерівницю українського підрозділу Юлію Стефанюк. 

Репортер Forbes провів пів дня із Говардом, інтерв’ю закінчується під час вечері у миколаївському ресторані. Знайти відповідний заклад було непросто, Говард навідріз відмовлявся вечеряти чимось, крім бургера із картоплею фрі. «Я дуже американський американець», – каже, сміючись, Баффет. Потім знімає окуляри та втомлено тре очі. «Це була довга подорож. Я втомився, – зізнається філантроп. – Вже хочу додому, сумую за дружиною та своїми собаками». 

За кілька хвилин хтось телефонує Юлії Стефанюк. Після короткої розмови вона каже, що миколаївський фермер, який постраждав унаслідок війни, готовий зараз зустріти на своїй фермі й розповісти про нагальні потреби. Баффет стрімко підводиться і командує: «Let’s go!».

Уточнення: В журналі допущена помилка. Раніше була вказана посада Олександри Василенко як «спецпредставник України з продовольчої безпеки». Виправлено на «директор департаменту економічної дипломатії МЗС України та спеціальний представник з питань санкційної та гуманітарної політики». Проект «Жнива перемоги» був започаткован МЗС та Мінагро.