Після розвалу радянського блоку в Грузії відбулося найбільше падіння економіки. Між 1990 та 1994 роками ВВП впав на 77%. Головним продуктом експорту був брухт. Уже в 2013 році Грузія посіла 8 місце серед 189 країн за легкістю ведення бізнесу, повідомляє “Інвестор”.
Інструкції до дій: реформи в посткомуністичних країнах
Реформатори Грузії вирішили скористатись попередніми успішними реформами, що вже були здійснені іншими країнами. Оскільки період реформування в них почався чи не найпізніше, фактично в 2004 році. Головним переконанням ініціаторів реформ було те, що державного втручання має бути якнайменше, і її повноваження мають бути обмеженими.
Було заплановано здійснювати перетворення відповідно до місцевих умов. Крім того, вирішено здійснювати реформи швидко і агресивно, по максимуму звільнюючи бізнес від обмежень. Така діяльність швидко призвела до невдоволення населення та зменшенні громадської підтримки, адже в перехідний період люди стають вкрай вразливими до економічних негараздів.
Інструкції до дій: реформи Словаччини (Частина 1)
Головна ціль, яку ставили перед собою тодішні очільники Грузії, це швидке реформування задля включення країни у світові процеси і організації. Також, підняття рівня добробуту населення та довіри до органів державної влади.
Однією із ключових реформ з якими стикалися реформатори в усіх посткомуністичних країнах – запровадження конкурентного податкового законодавства. На 2004 рік у грузії була велика кількість різних податків, їхні ставки були величезними, а надходження мінімальними. Таким чином, з 2004 по 2007 роки кількість податків було зменшено з 21 до 6.
Інструкції до дій: реформи Болгарії (Частина 2)
У 2005 році було зменшено ПДВ до 18 %, а прибутковий податок (20%) та соцстрахування (33%) об’єднано в один прибутковий із ставкою 25%, яку згодом зменшили до 20%. Важливим кроком була оголошена податкова амністія, яка дозволила вивести значну частину бізнесу із тіні. Такі дії сприяли тому, що надходження від податків зросли з 14% ВВП у 2003 році до 21% у 2005 та 27% у 2012 році. Наступним рішенням було відкриття економічних кордонів. Ставка імпортного мита становила 0%, згодом мито запровадили на рівні 0,2%. Низьке мито посприяло притоку як товарів, так і капіталу в країну.
Грузія як і кожна країна соцтабору мала велику кількість державних підприємств, котрі не могли підлаштуватись під ринкову економіку, а держава не могла ними ефективно керувати. Таким чином було здійснено глобальну приватизацію державних активів. Як афористично виразився тодішній міністр економіки Каха Бендукідзе:
“Ми продамо все, крім наших переконань”
Однією із проблемних сфер Грузії був енергетичний сектор. На початку 2004 року постачання електрики обмежувалось 8 годинами на добу. Масового характеру набуло незаконне підключення до мережі, а то і крадіжка ЛЕП. Таким чином, щоб змінити ситуацію цю сферу було приватизовано та створено всі умови для інвестування. Крім того, запроваджено підписання контрактів на пряму постачальників електроенергії з виробниками та споживачами. Було скасовано державну монополію на гуртову торгівлю.
Інструкції до дій: реформи Естонії (Частина 3)
Грузія славилась своєю туристичною привабливістю, проте притік туристів гальмувався складнощами із візовим оформленням. Грузія здійснила досить неочікуваний і неординарний крок в односторонньому порядку скасувавши візи для близько 94 країн. Це сприяло тому, що притік туристів почав зростати на 40% щороку. Таким чином, якщо на початку реформи країну відвідували близько 300 тис. осіб, то у 2013 році число досягло 5,4 млн. людей.
Підсумком економічних реформ стало прийняття Акту економічної свободи. Його суть полягала у тому, що урядові забороняється запроваджувати нові податки чи підвищувати податкові ставки інакше як ніж через всенародний референдум. Також заборонялось створювати нові регуляторні органи чи впроваджувати нові типи ліцензування чи дозволів. В Акті було прописано верхню норму держвидатків у розмірі 30% до ВВП, держборгу на рівні 60% ВВП, та дефіциту бюджету не більше 3%. За допомогою цього акту було убезпечено державу від значних відкочувань реформ, які були в Угорщині та Болгарії.
Інструкції до дій: реформи Угорщини (Частина 4)
Грузія стартувала реформаторський забіг однією із останніх, проте ефективна та цілеспрямована політка призвели до швикого реформування та покращення економічних показників. Важливим був чинник убезпечення реформ від їх змін. Проте, слід зазначити, що усі зміни давались не просто, а часто навіть наперекір суспільній думці. Така діяльність спричинилась до того, що зреформувавши державу, самі реформатори були викинутими з влади.