Рада призначила нового голову Нацбанку: що про нього відомо
Верховна Рада 16 липня призначила новим головою НБУ Кирила Шевченка.
Детальніше про це розповідає Інвестор-ЮА.
Деталі: Новим головою Національного банку України після відставки Смолія став голова правління державного Укргазбанку Кирило Шевченко. Перед цим його кандидатуру схвалив фінансовий комітет Верховної Ради.
Він має великий досвід роботи в банківській сфері. Спочатку працював в Українському кредитному банку (тепер – А-Банк) на посаді виконувача обов’язків начальника сектору залучення кредитних ресурсів. У 1995-го став провідним економістом сектору кредитних ресурсів кредитного відділу банку “Аваль”.
Потім десять років працював у банку “Фінанси та Кредит”. Там пройшов шлях від начальника відділу нормативів до першого заступника голови правління банку. Згодом очолював Державну іпотечну установу.
У 2009 році був радником тоді прем’єр-міністерки Юлії Тимошенко. Після цього працював першим заступником голови правління АБ “Укргазбанк”. У перерві – радником голови правління ПАТ “Ощадбанк”.
З жовтня 2014 року Шевченко – першим заступником, згодом виконувачем обов’язків голови правління АБ “Укргазбанк”. А у 2015 році очолив цей банк (94,94% акцій належить державі).
У 2017 році Шевченко разом з Міністром екології та природних ресурсів України Остапом Семераком презентували першу в Україні екологічно чисту платіжну картку. Вона була повністю виготовлена з біосировини.
“Зелені” картки АБ “Укргазбанк” вироблені з кукурудзи та цукрової тростини. Розкладають впродовж 2 років, екології не шкодять.
Під час виступу в парламенті Шевченко заявив, що українська економіка починає виходити з карантинних обмежень, проте продовжує стагнацію. Він назвав конкретні кроки. Які може зробити НБУ в цій ситуації.
Коментар: “Безумовно, я підтримую політику НБУ, спрямовану на забезпечення макроекономічної, макрофінансової стабільності банківської системи. У досягненні цих цілей інструмент інфляційного таргетування вже продемонстрував свою ефективність”, – сказав новоспечений голова НБУ.
Як приклад він навів 2014 – 2016 роки, коли Україна зіткнулася з девальвацією (падінням) гривні. Тоді політика фінансового таргетування сприяла стабілізації фінансового сектора.
НБУ також надалі продовжуватиме заходи щодо посилення фінансової стійкості банків. Зокрема, у планах – посилення роботи з часткою проблемних кредитів у банківській системі. Яка на сьогодні становить 48%.
Джерело: сайт Час-Дій
Читайте також: “Чи час бити на сполох?”: валюта продовжує дорожчати