Посівна за умов війни: лайфхаки від українського фермера

Війна ставить жорсткі умови для вирощування культур і фермер рекомендує як оптимізувати власні витрати.

Детальніше про це розповідає Інвестор-ЮА.

Вадим Дробітько – відомий аграрій, котрий працює на Миколаївщині. Дробітько є прихильником технології нульового обробітку грунту та мінімалізації витрат на вирощування, пише Агробізнес. З огляду на ті складні умови, в яких сьогодні перебувають українські фермери, Вадим Дробітько опублікував на своєму Youtube-каналі корисні поради щодо зниження витратної частини у посівну. Причому ці рекомендації, за його словами, перевірені впродовж багаторічної практики.

Насіння

Якщо йде мова про сорти культурних рослин, то не варто перейматися щодо відсутності високих репродукцій сої, пшениці чи ячменю. Вадим Дробітько стверджує, що можна сіяти і десяту, і вісімнадцяту репродукцію. Головне, щоб це був здоровий посівний матеріал. За його спостереженнями, різниці у врожайності фактично немає. Зокрема, він успішно висіває один і той же сорт ячменю впродовж 12 років і вже навіть забув, як він називається.

Густоту сівби можна істотно зменшити без шкоди для врожайності. Так, сою можна сіяти із густотою 200 тисяч насінин, кукурудзу – 45-50 тисяч, а соняшник – 30 тисяч. 

Якщо господарству бракує насіння кукурудзи чи соняшнику, то варто посіяти інші культури. У цьому році чимало малопоширених культур будуть в ціні. 

Добрива

Якщо у вас є азотні добрива для підживлення озимих культур, то їх можна вносити. Якщо немає, то не варто перейматися. Фермер стверджує, що задовго до війни почав сумніватися щодо доцільності весняних азотних підживлень посівів озимої пшениці. Тому, за його словами, не варто віддавати останні гроші заради цього. Без мінеральних добрив цілком можливо виростити хороший врожай. Головне – це наявність вологи у грунті. 

За спостереженнями Вадима Дробітька, листові внесення мікродобрив та стимуляторів рослин у більшості випадків забезпечують лише видимий ефект покращення стану рослин. Насправді ж фінальна врожайність лишається тією ж самою.

Система захисту рослин

Вадим Дробітько стверджує, що на 90% відмовився від застосування фунгіцидів. Фермер звернув увагу на те, що сукупна вартість прибавки по зерну приблизно відповідає вартості самих препаратів. У багатьох гербіцидів, зокрема, у гліфосату реально температурне вікно ефективності є набагато ширшим, аніж це вказується в інструкції до застосування. Дробітько стверджує, що успішно працював гліфосатом за температури +34°С по стерні. Для того, щоб заощадити кошти на гліфосаті його можна в кількості 1 л змішувати із 300-400 г естрону. Причому якоїсь помітної післядії цієї робочої суміші не буде. 

Обсяги внесення робочого розчину пестицидів у перерахунку на 1 га можна знизити в рази без найменшого зниження ефективності роботи. Це може бути обсяг 50, і навіть 25 л/га.