Україна лідирує в рейтингу “відкритих даних”
Концепція відкритих даних виникла в світі у 2000-х роках. Спочатку її впроваджували як частину так званного електронного уряду, але згодом вона виокремилась як окремий суб’єкт. Суть полягає у тому, що держава має відкрити для громадськості більшість інформації, що стосується фінансових операцій. Україна почала впроваджувати технологію на офіційному рівні з 2015 року і з того часу в всесвітньому рейтингу піднялась на 45 позицій, повідомляє “Інвестор”.
Міжнародна організація World Web Foundation проводить дослідження відкритості даних різних країн яке називається Open Data Barometer. Згідно з останніми даними Україна посіла 17 місце у рейтингу розвитку відкритих даних.
В які галузі інвестувати — визначили на фінансовому форумі в Одесі
В Україні енергетичні підприємства купували вугілля в неіснуючих компаній
Цьогорічне дослідження має оновлену методологію. Зокрема експерти звертали увагу на оцінки між першим рейтингом та поточним.
В дослідженні підкреслюється, що
“Україна – на другому місці серед країн, що досягли найбільшого прогресу за останні чотири роки. Автори дослідження віднесли Україну до групи країн, які ще претендують на лідерство, але впевнено працюють у напрямі відкриття даних”.
В цьогорічному дослідженні Україна розділяє одну сходинку з Аргентиною. Обидві країни набрали по 47 балів. Після України в списку також Філіппіни (42 бали), Чилі (40 балів), Індонезія (37 балів).
Підсумки МВФ: співпраця з Україною триватиме
У світовому рейтингу якості життя Україна поступилася майже всім своїм сусідам
П’ятірку лідирів складають такі країни, як Канада і Великобританія (по 76 балів), Австралія (75 балів), Корея і Франція (по 72 бали).
На останню сходинку потрапили Саудівська Аравія (25 балів) і Сьєрра-Леоне (22 бали). Загалом до рейтингу увійшли 30 країн, що долучилися до Міжнародної хартії відкритих даних і уряди яких взяли на себе конкретні зобов’язання, а також країни G20, які приєдналися до Anti-Corruption Open Data Principles.
Відкриття даних є важливою складовою для економії бюджетних коштів та перешкоджанню зловживанню під час їх використання. Крім того завдяки цьому може відбуватись кращий діалог між суспільством і владою, щодо цілей використання бюджету.
