Сергій Яковишин: про продаж кав’ярень “Barkas”, відкриття “VseВишньої” і культуру вуличної кави (інтерв’ю)

Досьє: Сергій Яковишин — підприємець, засновник мережі кав’ярень “Barkas”, співвласник barкав’ярні “VseВишня” і власник авторської кав’ярні “Mr. Barkasius”.

Привіт Сергію. Знаю, що ти не так давно покинув Баркас. Але, все ж, поки що — саме цей проект найвідоміший і найуспішніший у твоїй кар’єрі. Розкажи, хто – основні творці цього успіху?

Привіт. Не буду сильно перетягувати одіяло на себе. Створенням “Баркасів” займалися троє людей: Андрій Суржук, Роман Катеринчик і я. Ідея створення була моя, а втілення — колективне. Але, це правда, декілька місяців тому я продав свою частину в бізнесі і вийшов з нього.

Як ви розподіляли обов’язки?

На початкових етапах всі займалися всім. А по мірі розширення обов’язки розподілили. Я займався розвитком бренду, персоналом, менеджментом, прописанням стандартів і тд. Андрій взяв на себе постачання: від кави і молока, до цукру і посуду — все було на ньому. А Роман займався франчайзингом. Тобто, керував відкриттям франшиз.

Скільки зараз точок є в “Баркаса”?

Точну цифру не пам’ятаю. Десь до 60. Близько 10 у власності хлопців, а решта — франшизи.

Найбільша помилка, яку ти допустив під час створення бізнесу?

Не можу точно сказати, що це помилка. Але, якби я тоді мав ті знання і досвід, які маю зараз, то мабуть не так активно займався б продажем франшиз.

Скільки коштує один автомобіль “Баркас”?

Ціни коливаються в залежності від стану. Здебільшого, це діапазон від 1 до 1,5 тисячі доларів.

А на повне відкриття однієї точки скільки потрібно?

З усім обладнанням і різними поточними витратами — до 5 тисяч доларів.

Скільки “Баркас” заробляє з однієї чашки еспресо?

На кавових напоях ми закладали маржу близько 400%. Еспресо з робусти коштує 10 грн, а її собівартість приблизно 2,10 грн. Арабіка вартує 15 грн — а собівартість орієнтовно 2,70. Але, це тільки фудкост. Тобто, в цю суму закладена тільки кава, стакан, цукор і вода. Тут не враховуються зарплати працівників, податки, вартість обладнання і тд.

Кейсі Нейстат: правила, які зробили з нього відеоблогера №1 у світі

Який місячний оборот одного автомобіля?

На це впливає багато факторів, але якщо усереднити — можемо взяти суму в 100 тисяч грн. Якщо з усього цього обороту буде 20 тисяч чистого прибутку — то це дуже добре. Тобто, рентабельність тут закладається на рівні 20-25%, і якщо вдається вийти на цю суму — то супер.

Тобто один “Баркас” в місяць приносить чистого прибутку…?

Якщо все добре — від 500 до 800 доларів.

Скільки одна точка продає напоїв за день?

Тут теж діапазон сильно відрізняється. Від 100 до 250 в хороший день. Мабуть, понад 80% напоїв продаємо постійним клієнтам. Для них купівля “кави to go” (*в дорозі) — вже стала приємною щоденною звичкою.

Яка мінімальна зарплата у барист в “Баркасах”?

Двічі на рік ми стабільно піднімали зарплати. Інколи навіть собі в збиток. Але якщо люди очікували на це підвищення — то ми його обов’язково давали. Можу сказати за мою авторську кав’ярню “Mr. Barkasius” — у нас дівчата за 8 годин отримують 250 грн ставки + відсоток від виконаного плану + премії. В місяць це виходить біля 6 тисяч. Інколи буває і більше. А в менеджерів з “Баркасу” з/п досягала і 10 тисяч.

На ці гроші вже можна прожити. Інші платять менше?

Здебільшого, так. Можу відповідати тільки за себе. Я не можу собі, з моральної точки зору, дозволити платити менше. Якщо я приходитиму до автомобіля з iPhone 10, а моя бариста не буде мати грошей щоб купити собі новий одяг. Як я себе буду почувати? Не дуже ок, правда ж? Я відношуся з повагою до свого персоналу. Це люди, які приносять мені гроші. Вони дозволяють мені займатися тим, що я люблю, витрачати час на саморозвиток, дружину, дітей. За це я їм віддячую, а найкраще це робити — зарплатою.

Арабіка чи робуста?

Особисто мені — арабіка! Але робуста теж добре продається. Зараз я відкинув для себе розподіл кави на якісну і неякісну, смачну і несмачну. Скільки людей – стільки й смаків. Комусь може подобатися тільки робуста. Але, для мене, однозначно — арабіка.

Вулична кава зараз настільки в тренді, що кожен другий підприємець хоче відкрити собі умовний “Баркас”. Багато хто пробує, але мало кому вдається. Чому, в свій час, вдалося Яковишину?

Багато з них відкриваються не маючи взагалі досвіду у торгівлі їжею чи напоями на вулиці. Їм зі сторони здалося, що це круто, сучасно і, значить, треба йти в ногу з часом. Вони вкладають гроші, але не розуміють, як це працює з середини. Я ж починав звичайним баристою в “Еквадорі”, де вивчив всі особливості і “підводні камені” цього бізнесу. Через це, відкриваючи вже свою справу, я не допустив тих помилок, яких міг би допустити, не пройшовши цю “школу”.

Що зараз краще — “Баркас” чи “Еквадор”?

Це просто схожі зовні місця, але вони дуже різні зсередини. І “Еквадор” хороший, і “Баркас” хороший. Але, по-різному. В кожного свої плюси і мінуси. Тому їх не варто порівнювати.

А сама якість кави де краща?

В “Соціопаті”.

Окей, прийнято. Тоді розкажи, якби не кавовий бізнес, чим би зараз займався?

Мабуть, працював би в поліції. До власної справи я там і працював. Але, в нашій державі у подібних структурах дуже чітка система, яка мені не подобається. Ця система ламає всіх, хто в неї потрапляє, а зламати систему поки що нікому не вдалося. Мама мені в дитинстві казала, що в мене — “загострене відчуття справедливості”. Сам розумію, що вона була права. А вищезгадана “система” таких не любить.

Petcube: як стартап українських студентів завойовує світ

Готуючись до цього інтерв’ю, я розпитував у знайомих любителів кави про їхнє ставлення до “Баркасу”. І багато з них зійшлися в думці, що на момент відкриття “Баркас” був “ТОП”. А зараз всі навколо почали робити круто, підвищили стандарти, а “Баркас” залишився на місці. Наскільки це близько до істини?

Це правда. “Баркас” впустив момент, коли треба було підвищувати стандарти. Взагалі, зараз щоб хоч залишитися на місці, треба швидко бігти. Бо конкуренти на місці не стоять.

А в “Mr. Barkasius” ці стандарти вищі?

Можу з упевненістю сказати, що в “Mr. Barkasius” якість краща, але ціни не вищі. Ми використовуємо каву тільки свіжого обсмаження, наші баристи проходять атестацію, їм виділяється окремо час на навчання. Також, ми вдосконалили меню. В нас немає напою, дорожчого за 35 грн. Це якась психологічна межа, більше за яку середній споживач не готовий віддати за напій.

“VseВишня” – це проект для душі? Чи все таки для прибутку?

Кожен бізнес має працювати на фінансову вигоду. Закладу тільки шість місяців, тому рано робити конкретні висновки. Проте, я впевнений що він буде успішним. У “VseВишній” в мене є співвласник. Це Аліна Архипенко. Вона була менеджером з франчайзингу в “Баркасі”, потім HR-менеджером. За той час в неї накопичився великий багаж знань і зараз нам це дуже допомагає.

Дорого обійшлося відкриття “VseВишні”?

Після 15 тисяч доларів ми перестали рахувати. Думаю сумарно це десь 16-17 тисяч.

А барбершоп зараз у твоїй власності?

Вже ні. Ми його з товаришами відкрили, але відкривши “VseВишню” я переконався, що хочу займатися саме цим. З барбершопом такого не було. Швидко зрозумів, що це не моє. Після чого оперативно його продав і зараз повністю присвятив себе “VseВишній” і “Mr. Barkasius”.

В тебе є багато бізнесів, які успішно стартували і досі прекрасно функціонують. Щоб забезпечити все це, доводилося коли небудь давати хабарі?

Ні. Ніколи не давав. І часто знайомі питають: “чи є в тебе криша?”, “хто за тобою стоїть?”. Відповідаю: хабарів не давав, і за мною ніхто не стоїть.

Але ми знаємо, що в Україні навіть до великого бізнесу постійно приходять з перевірками і пропозиціями “вирішити” певні проблеми за кеш. Як ти уникаєш цього?

Дуже просто — працюю, дотримуючись закону. Звісно, спершу приходили постійно з податкової, управління торгівлі, дільничні та інші. Всі виставляють якісь вимоги, погрожують штрафами, закриттям і тд. Ми їм відповідали: “ОК, дійте!”. Ми працюємо на 100% законно, дотримуємося всіх можливих норм і правил. Зараз, якщо чесно ведеш бізнес, ну просто немає за що вчепитися. Звичайно, якщо ти нікому не заважаєш і немає мети тебе закрити.

Ти живеш, працюєш та інвестуєш в Україну. Що в Україні круто?

Для бізнесу тут — як чисте поле. Наш ринок ще не настільки перенасичений товарами і послугами, як “західний”. Тому тут хороше місце для стартапів, починань і чогось нового. Підприємцям треба тільки встигати пропонувати це споживачу.

80 млн євро інвестицій: в Україні відкриє завод світовий лідер з виробництва спортивного спорядження

Що в Україні хотілося б покращити?

В першу чергу хотілося б побачити ріст свідомості самих українців. Починаючи з поваги і взаємоповаги. До приклад, в тому ж питанні про “Баркас” і “Еквадор”. Якщо ти був частиною чогось, а потім пішов
— дуже важливо зберігати повагу до місця і людей, які дали тобі знання і досвід. Навіть, якщо це твій конкурент — треба мати взаємоповагу. Я вдячний за те, що мені колись дали. І поганого слова про них не скажу. Думаю, як і вони про мене. На жаль, поки що не всі здатні на це.

І друге — як підприємцю, мені б хотілося змін в податковій системі. Окрім того, що відсотки податкових ставок у нас дуже великі, ще й сама система сплати податків дуже складна і заплутана. Особливо, якщо говоримо про малих підприємців, які тільки починають власну справу.

Як думаєш, ти хороший керівник?

Думаю, так.

Аргументуй…

Грав коли небудь бумерангом?

Так, грав.

Я живу за принципом “бумерангу”. Запускаю тільки те, що хочу щоб до мене повернулося. І в житті, і в роботі. Прекрасно розумію, що, якщо буду погано відноситися до працівників, обмежувати їх у зарплаті чи можливості вчитися, то з часом до мене повернеться те саме. Такий працівник буде гірше працювати, що відобразиться на якості його роботи, що в свою чергу обов’язково призведе до втрати частини клієнтів, і як наслідок — до фінансових втрат. Тому, задоволений працівник — задоволений власник. Але, все це слова. Найкращий показник — у нас зараз дуже низька плинність кадрів. Люди задоволені умовами не часто змінюють місце роботи.

На одному заході, де тебе запросили бути спікером, ти сказав що “живеш в кредит”. Скажи, як в Україні можливо жити в кредит при ставці в 26%?

Можна, але цей кредит має бути не на нові кросівки, iPhone чи дизайнерський одяг. А на розвиток бізнесу. І треба усвідомлювати, що коли береш такий кредит — гроші мають працювати і приносити нові гроші. Якось в мене була ситуація, що я під 50% річних був змушений брати кредит. Але нічого, впорався.

В що зараз вкладаєш гроші крім бізнесу?

В мене двоє дітей і найбільше вкладаю в них. Басейни, лікарі, секції, дитячі садочки і тому подібне. Хочеться щоб в них було все необхідне.

Скільки тобі потрібно, щоб спокійно прожити місяць?

На мене, дружину і дітей вистачає 15 тисяч грн. Цієї суми вже цілком достатньо, щоб покрити всі побутові питання для сім’ї.

Український виробник гітар став одним з лідерів на світовому ринку

Зараз дуже багато українців виїжджають за кордон. Там створюють бізнес, дають місцевим робочі місця, платять податки. Як залишити цих людей в Україні?

Я думаю, що людина повинна в першу чергу піклуватися про себе і свою сім’ю. Яка б хороша держава не була — вона не подумає за мою сім’ю, краще ніж я. Тому, якщо ці люди там можуть заробити, а тут не вдається нічого, то нехай краще досягають успіху там. Особисті бажання і цілі людини для неї завжди будуть вищі за державні. Принаймні, для переважної більшості. Це природно.

Але, мені здається, що багато з цих людей не розуміють, скільки грошей їм потрібно і для чого. Те, що заробили — одразу і витратили. При бажанні, у містах–мільйонниках в Україні, навіть будучи найманими працівниками, можна отримувати хорошу зарплату. Бариста, офіціант, бармен — цими професіями в Україні можна заробляти хороші гроші. Але, чомусь, багато людей продовжують їхати в Польщу. Це тільки їхній вибір.

На даний час, кожен з твоїх бізнес проектів ставав успішним. Як думаєш, чому?

Я віруюча людина і мені здається, що тим людям, які постійно невиправдано ниють і кажуть, що все навколо погано, Бог умовно каже: “Ні друже, це — не погано. Ось, подивися, що значить погано”. А тим людям, які щиро вдячні за те що в них є, і думають позитивно Бог каже: “Ти думаєш, що в тебе все круто? Я тобі покажу, що насправді круто!”.

Це як в приказці про бджолу і муху. “Одна завжди знайде квіти, а інша…”

Шлях чи результат? Що для тебе важливіше?

Однозначно, шлях. Пам’ятаєш приказку: “Коли ти виграєш — отримуєш благо, коли програєш — отримуєш досвід”? Навіть фінансово не дуже успішний проект може дати досвід, який знадобиться в майбутньому. Досвід, отриманий на шляху, часто коштовніший за кінцевий результат. Ну, і мабуть ті, хто не кайфують від самого процесу, десь роблять щось не так.

Дуже великий відсоток читачів “Інвестор-ЮА” — молоді люди, які хочуть відкрити свій бізнес. Але, більшість з них об’єднує один фактор — в них немає стартового капіталу. Порадь їм, як вирішити цю проблему.

Все просто — шукати інвестора. Але важливо правильно подати свою ідею. Класна і креативна задумка — це звісно дуже добре, але інвесторів, в першу чергу, цікавить прибуток. Тому, вам дуже важливо окрім опису концепції своєї ідеї, скласти фінансовий план. Тобто, показати інвестору, як швидко він поверне свої гроші і почне на цьому заробляти.

А ще поговоріть зі своїми друзями-однодумцями, в яких можуть бути ці гроші. Їх можна взяти в якості партнерів, де вони — інвестують гроші, а ви — інвестуєте ідеї. Я розпочав свою підприємницьку діяльність саме так.

Читайте також: Сергій Гонгало: про графологію, визначення сексуальних збоченців за почерком та діагноз Сталіна (інтерв’ю)
Рік з пінгвінами: стало відомо, що відбудеться зі станцією “Академік Вернадський” в Антарктиді
Випускники львівського університету ім. І. Франка створили в США революційні ліки від раку

Хочете отримувати найважливіші новини одразу в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram канал

Юрій Величко – журналіст “Інвестор-ЮА”